Останнім часом сестра все частіше почала просити в борг. Я завжди радо їй допомагала, але вже кілька місяців поспіль я почуваюся не її сестрою, а спонсором.

Вони переїхали у наше місто родиною з Донбасу, винаймають квартиру. Я розумію, що їм важко, але ж і у мене своя родина і свої потреби.

– Оленко, ну в тебе ж робота збереглася, квартира ціла, невже ти не розумієш, як нам зараз важко! Я не розумію тебе, ти просто повинна давати мені, твоїй рідні сестрі у борг, – просить мене все частіше Поліна.

Повертати борги Олена почала, що зрозуміло, з великим запізненням. До того ж після моїх підрахунків виявилося, що неповні суми.

То половину боргу віддасть і пообіцяє пізніше повернути другу половину, а потім забуває. Те повертає наближені до позичених суми, але з дрібними недоліками.

Одного дня, коли сестра вкотре зателефонувала і попросила в борг, я не витримала і висловила все, що думаю з приводу цих постійних позичень. А потім додала, що не збираюся давати їй гроші, доки вона не поверне мені всі недоліки за попередні рази.

Поліна, звісно, ​​образилася. Того ж дня десь знайшла гроші та перевела мені на карту. Коли я подзвонила їй, щоб подякувати за оперативність, Поля заявила, що не бажає більше спілкуватися зі мною і з нашою родиною.

І начебто цього було мало, до полку її підтримки приєдналася ще й мама. Спочатку покликала мене на чай нібито просто побачитись, а потім почала вичитувати за те, як некрасиво я обійшлася з рідною сестрою і її родиною.

– А що мені треба було й далі закривати на все очі? Вони влаштувалися з чоловіком на роботу, отримують зарплати. Ми теж з чоловіком житло винаймаємо, як і вони, хоч ми і не переселенці. Вони ще й виплати отримують там якісь. То чому я маю постійно давати їй гроші? – питаю у матері. А та тільки дивиться осудливо і головою хитає.

І йди розбери, хто з нас має рацію. Хто правий в нашій ситуації?

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, Ibilingua.com.