Я вже не знаю, як бути зі свекрухою, ну чесно. Чоловік каже, аби я не надавала значення, але я так не можу.
Вона приходить до нас угості, і вже з порогу:
– Олежку, Миколко! А йдіть, я вам бананів і апельсини принесла!
На мої слова:
– Олено Вікторівно, наших дітей, а ваших онуків, звуть Омельян і Казимир! – мама чоловіка взагалі не реагує, пропускає повз вуха, робить вигляд, що мене не почула.
Ми назвали наших синів-двійнят так, як сподобалося нам з чоловіком: Омельян і Казимир. Мої батьки сказали, що імена незвичайні, але гарні, і слова нам не сказали про те, що ми назвали хлопчиків якось не так. Ми батьки, тому наша справа, як називати дітей.
Свекруха ж Олена Вікторівна, як тільки почула, як звуть її новонароджених онуків, одразу скривилася:
– Що це ви таке вигадали? Спортили дітям життя, та й годі! Я таке й не вимовлю, та й знайомим соромно сказати, що моїх онуків звуть, як якихось польських телят. Ну є ж нормальні імена!
Так Казимирчик і Омельянчик стали для мами чоловіка Миколкою і Олежиком. І по іншому вона їх не кличе! Коли діти у мене запитують, чому їх бабуся іншими іменами кличе, я їм так і кажу:
– Бабусі чомусь не подобається, як вас звуть насправді. Тому не звертайте уваги.
Але справа у тому, що хлопчикам зараз по чотири роки, вони іноді гуляють з бабусею, і вона знайомим, на дитячих майданчиках говорить, що їх звуть Коля і Олег! Мене це просто виводить з себе!
Мені мама говорить, що вона б на моєму місці обмежила спілкування свекрухи з онуками, доки вона не перестане витворяти оце, але я так не можу зробити: мої мама і тато у іншому місті, а свекруха мені частенько допомагає з малими.
Та отаке її відношення і не повага до того, як ми назвали своїх дітей, мене не влаштовує. Коли кажу Андрію, аби він поговорив серйозно зі своєю мамою, чоловік лише відмахується. Та мене ця ситуація бентежить і не дає спокою.
Підкажіть будь ласка, як мені вплинути на свекруху?
Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
