Не думала, що отримаю таку віддачу від єдиної дочки. Але, нехай там, головне, щоб щасливо жили, а я переживу.
Ольга Гаврилівна виховувала Андріанку сама. Батько зник в один день, і більше жодного разу його ніхто не бачив. – Ви така чудова пара. Валерій зробить тебе щасливою! Вже не дочекаюсь вашого весілля. Але перед торжеством я б дуже хотіла познайомитись зі сватами. – Мамо, вони поважні люди, і не думаю, що захочуть розмовляти з простою селянкою. Та й навіщо? Я тобі фото покажу.
***
Ольга Гаврилівна мовчки дивилася у вікно. Був ясний морозний суботній день. На подвір’ї бігали, сміялися і грали в сніжки сусідські дітлахи, а по щоках Ольги Гаврилівни повільно стікали сльози.
Сьогодні її єдина дочка Андріанка виходить заміж за гарного хлопця з благополучної сім’ї. І треба б радіти, тільки ось матері не знайшлося місця на цьому святі життя.
Але ж з донькою вони жили душа в душу, практично ніколи не сперечалися. Ольга Гаврилівна щосили намагалася віддати доньці все, що є: турботу, тепло, любов, яку вона так і не пізнала від батька. З батьком Андріанки вони розійшлися, коли дівчинці було півтора року.
Допомагати дитині і колишній дружині він не захотів, просто “пропав”.
Дівчинка росла веселою, не примхливою дівчинкою, завжди намагалася порадувати матір. У школі вона була відмінницею, тому при вступі до університету ніяких проблем не виникло.
Незабаром Андріанка зустріла Валерія. Він був розумний і хороший собою. Був з хорошої і забезпеченої сім’ї. Тільки з мамою їх Андріана не знайомила. Знаходила різні відмовки.
Через 2 роки Валерій зробив Андріані пропозицію. Ольга Гаврилівна дуже зраділа за дочку, почала заздалегідь закуповувати придане: накупила багато красивої постільної білизни, чайний сервіз, відклала гроші, щоб молодята змогли купити меблі в квартиру.
А потім покликала доньку в магазин весільних суконь. Вибрали найкрасивішу мереживну сукню і прозору фату.
Наближалася важлива дата, а Андріанка все не телефонувала, щоб повідомити, де буде відзначатися торжество. За тиждень до одруження дочка прийшла.
“Привіт мамо. Ти пробач, що я довго не заходила. Сама розумієш, суєта, підготовка, стільки справ”, – сказала вона.
“Нічого страшного, моя хороша, я так хвилювалася, думала, раптом ви передумали. Не телефонуєте, не повідомляєте, куди приходити на церемонію”, – зітхнула Ольга Гаврилівна.
“Мамо, ти тільки не ображайся, ти мене вибач, але давай ми з тобою потім, пізніше відзначимо. Тільки зрозумій правильно… У Валерія батьки.., вони успішні, підтягнуті, виглядають як з обкладинки журналу…
А ти так погладшала останнім часом, і зморшок стільки стало. Раптом вони розчаруються. Валерій сказав, що з його боку будуть багаті родичі. Вони всі думають, що я з пристойної сім’ї. І я їм сказала, що ти зараз в іншому місті і приїхати не можеш. Але ти не переживай, ти поки приведи себе в порядок, і я вас обов’язково познайомлю”.
Коли Андріана йшла, вона залишила пакет. З нього стирчало та сама сукня, яку вони вибирали разом. Родичі чоловіка сказали, що сукня старомодна. І купили нову, красиву, атласну сукню.
І наостанок Андріана сказала, що обов’язково приїде на наступний день після торжества і покаже мамі всі весільні фотографії…
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
