Оля мені зателефонувала в той час, коли я тільки взялась за прибирання. Субота у мене завжди минає на раз-два-три. У мене немає ні чоловіка ні дітей, і скажу чесно, маю деякий “пунктик” – щоб все виблискувало. – Ми до тебе з Дмитриком на хвилинку забіжимо. Став чайник, з нас печиво. – Я не була в захваті, але нічого не вдієш. Ми з Ольгою сиділи на кухні, а її син грався в сусідній кімнаті. Через пару днів я заблокувала її у своїх контактах.
За 10 хвилин вони вже були в мене. Я не дуже зраділа, що Дмитрик прийшов, адже він був “активним” хлопчиком.
Ми сиділи на кухні та пили чай, а син подруги дивився мультфільми. За кілька хвилин пролунав гуркіт. Заходжу, а там акваріум – на підлозі… Усі рибки розпливлися по килиму, а вода затекла у всі кути.
Подруга одразу кинулася до Дмитра, перевіряти, чи все з ним в порядку. А я почала ганчіркою вичавлювати воду, щоб не затопити сусідів. Коли я прибрала, вона заявила, що вони йдуть.
– Може, ти мені допоможеш килим у хімчистку віднести? – Запитала я.
– Ні, син дуже злякався, треба його заспокоїти.
Коли я спитала Дмитра, чому він поліз до акваріума. Він сказав, що паперовий літачок туди залетів, ось він і пробував дістати. Найцікавіше те, що паперу на видному місці не було. Дмитро тицьнув у шафу, мовляв, він там його взяв. Я зрозуміла, що він зробив його з моїх важливих документів.
– Ну, щось придумаєш. Теж проблему вигадала.
Звісно, а чому я переживаю? Акваріум куплю, документи відновлю та оплачую ремонт сусідці. Мало того, Оля ще й мене у всьому винною зробила – не треба ставити документи у легко доступному місці.
Коли мої гості пішли, я сходила до сусідки, щоб перевірити, чи все нормально. Прибрала і лягла відпочивати. А ввечері Оля мені надіслала повідомлення, що я їй 600 гривень винна. Мовляв, вони до спеціаліста ходили, бо Дмитро злякався. Я не стала відповідати – просто заблокувала номер Олі назавжди.
Ось така історія…
Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua
