Вся справа в тому, що онука я виховую з п’ятирічного віку одна.
Батьки його дуже давно виїхали на заробітки в північні краї і з тих пір про них нічого не відомо. Джерело
Їх визнали зниклими без вести.
Я ніколи ні в чому не відмовляла онукові, звичайно, щось і забороняла, щоб егоїстом не виріс. Ріс він старанним, спокійною дитиною.
Навчався на четвірки, для хлопчика це зовсім непогано. Потім закінчив коледж. З роботою якось довго не щастило. Потім все ж знайшов.
А зараз він виживає мене з власної квартири. Пропонує мені переїхати в «будинок пристарілих», щоб я йому «не заважала жити».
Читайте також: Опіка свекрухи – «Сльози печалі за чоловіком я від неї приховувала»
На своє житло заробляти не хоче.
У будинку у нас тепер вічні скандали і чвари. Останнім часом став в квартиру тягати дівчат, і кожен раз нових.
Я вже розмовляла з юристом.
Пропонує виселити його примусово, а я боюся, хіба мало, після такого мого вчинку ще і приб’є мене. Ось і виховала, ось і подяку мені на старість років.
