Ми інакше виховані, ми ніколи не йшли проти волі своїх батьків, поки вони були живі. Найважливіше для нас було – допомогти старшим, відзначити з ними всі важливі дати і родинні свята.
Зараз все по-іншому, хоча виховували ми наших дітей наче так само, як і батьки виховували нас…
Наша дочка багато років живе в Італії, дуже рідко додому прилітає. А син пізненько одружився, у 36 років, живе недалеко від нас, в одному з нами місті, тільки в квартирі, а ми в приватному секторі. Нам з чоловіком зараз вже по 73 роки, ми з ним однолітки, вчилися разом у технікумі, відтоді і разом.
Народилося у нас двоє дітей, виростили, дали все необхідне… І ось маємо таку «подяку».
Вчора такий день, самі знаєте, який, а вони замість поїхати з нами до спочилих родичів, пішли в ресторан якийсь день матері святкувати і гуляти в парку. Ну хіба так можна?.. День Перемоги, та ще й поминальний день, я зранку подзвонила синові і сказала, щоб збиралися, ми по них заїдемо на машині, а Діма мені:
– Мамо, яке поминання? Сьогодні день матері, зі святом тебе! Ми гуляти сьогодні будемо цілий день, а потім я дружину і доньок в ресторан веду. А ввечері можемо до вас на чай заїхати, якщо запрошуєте!
Я не запросила, сказала, що ми з батьком вже відпочивати будемо.
Ну який День матері? Ще кілька років тому про нього ніхто й не чув, а тут придумали! Невже інших свят і днів мало, аби по ресторанах походити?.. Я впевнена, що це невістка Наталя так на Діму впливає, не хоче, щоб він мене слухався, не поважає наші традиції і його під себе переробила… Прикро.
А сьогодні замість того, щоб з нами на дачу прибирати, вони поїхали з друзями в ліс на шашлики. А як же повага до нас, старших?
Не хочу осуджувати, але і спілкуватися з сином і невісткою тепер не хочеться навіть, якщо чесно. Такий неприємний осад на душі. Мені просто цікаво, ваша молодь теж так себе безсовісно поводить?
Спеціально для Ibilingua.com.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!