Свекруха Наталя Павлівна живе одна у двокімнатній квартирі, а її мама, бабуся мого чоловіка, також мешкає одна в такій же квартирі. Ми з чоловіком і двома дітьми тулимося в однушці, яку ще до мого заміжжя мені купили мої батьки. Тобто квартира моя.
Коли ще були вдвох із чоловіком, якось терпіли це, сподівалися, що свекруха запропонує варіант розширення нашого житла, коли народиться дитина. Але в нас уже двоє дітей, а мати чоловіка навіть не думає щось робити, якось нам допомагати.
Коли чоловік запропонував їй забрати до себе бабусю, а нам віддати її квартиру, свекруха відповіла категоричною відмовою, сказала, що хоче жити спокійно на старості років, а не підлаштовуватися під примхи літньої мами, яка стає дедалі нестримнішою. Наталя Павлівна сказала, що якщо ми хочемо велику квартиру, то можемо продати свою квартиру та бабусину, купити трикімнатну, та забрати бабусю Діми до себе.
Мені такий варіант не підходить з двох причин: я не хочу продавати свою квартиру, тому що тоді нова квартира стане спільною, і ще я не хочу жити разом з бабусею чоловіка, терпіти її капризи та доглядати за нею у той час, коли вона має доньку, маму Дмитра.
Я так і сказала свекрусі, але вона тільки засміялася, відповіла:
– Тоді доведеться чекати, доки полине в небо бабуся, тоді потурбуєтеся про все і її квартира ваша.
Вона так спокійно це говорила, що мені незручно було. Виходить, тепер треба чекати, а потім радіти, що когось нестало, щоб розширити житло? Але б чому їм не жити разом? Це ж мати та дочка! Що за дивні люди?
Мої батьки в селі все життя прожили з татовою мамою, моєю бабусею Фросею, минув рік, як її не стало. Всяке було, але мої батьки любили мою бабусю, вона теж багато допомагала по господарству, я досі за нею сумую.
Мене вразило, що Наталя Павлівна сказала нам із чоловіком, що коли вона вже не зможе сама жити, тоді переїде до нас, а квартиру ми зможемо в оренду віддати. Я вважаю це просто зухвалістю, так Дімі і сказала.
Навіщо вона мені буде потрібна, коли не зможе сама себе доглядати? Значить, зараз свекруха житиме на своє задоволення, а тоді беріть її та доглядайте. Думаю, що колись так і буде, бо чоловік її не покине за жодних умов. До речі, бабуся теж не хоче жити ні з нами, ні зі своєю дочкою. Ось такі ще родички бувають! Вік живи, вік дивуйся.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com.
