Оскільки ми зі сватами живемо в одному селі, ввечері я вирішила забігти до них, переговорити деякі питання по фуршетному столу. Двері були відчинені. Я якраз на коридорі роззувалася, як випадково почула телефонну розмову свахи. Виявлялося, що дитина, яку носить Віра, не від мого сина. Я вже хотіла розвертатися, але сваха мене помітила, і запросила в хату. – Я маю пропозицію, від якої ви не відмовитесь!
Наш єдиний із чоловіком син Сергійко завжди був дуже розумною, доброю дитиною. Не дивно, що вже в школі, починаючи з 9 класу, він почав зустрічатися з дівчинкою, яка жила недалеко від нас, звали її Віра. Ми, якщо чесно, не були проти. Самі чудово розуміли, що таке підліткове кохання, та й воно було таке ніжне, що чого тут бути проти.
Тим більше, що Віра була з доброї родини. Тато та мама Віри педагоги, а батьки педагоги завжди стежать, щоб їхні діти поводилися пристойно. Віра з Сергієм закінчили 11 клас і вирішили вступати до одного і того ж університету в іншому місті тільки щоб завжди бути разом. Дітей ми збирали обома сім’ями, все ж таки впевнені, були, що вони одружаться – нехай через пару років, але це точно станеться.
І ось відправили ми вже молодь навчатися до університету. Минуло буквально місяців вісім, і ми дізналися таку новину. Віра при надії. Що ж, дуже рано, але у них таке кохання. Вирішили ми, що зробимо весілля по-швидкому, не особливо дороге, та й нехай живуть діти, а потім якось зі свахою вирішимо, по черзі з дитиною сидітимемо.
До весілля вже було все готове, як я прийшла одного вечора в гості до сватів, щоб переговорити щодо фуршетного столу. А вона якраз двері не зачинила, з кимось розмовляла по телефону. І ось що я почула, що дитина, яку носить Віра, насправді не від Сергія. Я вже хотіла розвернутися і піти додому, але мати Віри відразу помітила мене, махнула, щоб я заходила далі в будинок. Я зайшла і тоді відбулася розмова. Мама Віри дуже хвилювалася, що стосункам дітей настане кінець, та й соромно їй було, що так вийшло у її доньки. Витягла велику пачку грошей і попросила мене мовчати.
Мовляв, так буде найкраще для всіх. Вони ж люблять одне одного. Мені хоч і було прикро за сина, але потім я сама зрозуміла, що так буде краще. Гроші я взяла, нічого ні Сергію, ні чоловікові не розповіла. Весілля минуло на ура. І ось уже сім років молоді живуть у чудових стосунках. Нещодавно Віра привела на світ другу дитину. Хоча один із онуків не наш, ми любимо його як свого. Тож часом варто помовчати.
Фото ілюстративне