Оскільки нам з Сергієм жоден банк не дає іпотеку, чоловік вирішив все так обкрутити, щоб зайти в свої стіни, і не платити шалені гроші чужим людям. Та мені така ідея зовсім не подобається. Річ у тім, що свекруха має гарну посаду. – Ми все оформимо на маму, – сказав Сергій. – А документи на кому будуть? – Як на кому? Таке говориш. Вона ж ризикує. Невже ти мені не довіряєш?

Оскільки нам з Сергієм жоден банк не дає іпотеку, чоловік вирішив все так обкрутити, щоб зайти в свої стіни, і не платити шалені гроші чужим людям. Та мені така ідея зовсім не подобається. Річ у тім, що свекруха має гарну посаду. – Ми все оформимо на маму, – сказав Сергій. – А документи на кому будуть? – Як на кому? Таке говориш. Вона ж ризикує. Невже ти мені не довіряєш?

Завжди думала, що якщо люди прожили в шлюбі кілька років без суперечок і конфліктів, значить, вони прекрасно один одного розуміють. Так думала я і про наш шлюб з Сергієм. У шлюбі 8 років, відколи разом, відкладаємо на свою квартиру. Але так, як є дитина і зарплати не особливо великі, то прискладати хорошу суму і швидко – не виходить.

Нещодавно з Сергієм був діалог.

– Марино, слухай, я вже так втомився платити чужим людям за житло. А ти не втомилася?

-Втомилася, звісно втомилася, Сергійку. Але що я можу зробити? Де нам гроші взяти на своє житло?

– Так у мене є ідея. Давай візьмемо кредит на маму мою. Переїдемо відразу до себе в квартиру, будемо платити краще кредит за своє, ніж на інших працювати.

– Що? А документи на кого будуть? На маму теж?

– Ну так. Нам же з тобою не дадуть кредит. А мамі точно дадуть. Візьмемо років на 15, щоб спокійно платити.

-Ти в своєму розумі? Складали ми разом, але оформлено на маму буде. А що, якщо ми розлучимося? Я ж тоді взагалі ні при чому буду. Мені і копійки не перепаде. Я навіть нікому нічого довести не зможу.

-А чого нам розлучається, Марино? Ти що, мені не довіряєш? Чи не віриш в мене? Якщо б навіть таке трапилося, я б твою частину тобі віддав. Як смієш так думати про мене?

-Ти, може, і віддав би. Але ось мама твоя…

– А що моя мама? Вона тобі за 8 років слова поганого не сказала. Знаєш що, мені навіть неприємно з тобою тепер розмовляти. Не думав, що після стількох років шлюбу ти такої думки про мене і про мою маму. – Сергій пішов в іншу кімнату.

А й справді, може, даремно я хвилюється? Або все-таки варто? Як вчинити? Що скажете, друзі?

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!