Останній фільм з Русланою Писанкою у головній ролі “Демони” вийде на екрани. Режисерка Наталка Ворожбіт розповіла про стрічку, показала світлину з фільму і поділилася спогадами про зйомку картини.
Український режисер і сценарист Наталка Ворожбіт на своїй сторінці у Facebook 19 липня повідомила, що фільм із актрисою Русланою Писанкою у головній ролі вийде на великі екрани.
“Душа моя, Русю… Далі треба писати некролог. Некролог про гарну жінку в розквіті сил і таланту, яка стала рідною. Почну з фактажу, щоб одразу не заридати вголос”, – написала вона.
Наталка Ворожбіт розповіла, що саме Руслана Писанка знімалася у головній ролі у її новому фільмі “Демони”.
“Ми уявляли, як дознімемо фільм і оприлюднимо перші ролики з нею, як усі будуть приємно вражені Новою Русею. Вона говорила: “Я роблю квантовий стрибок”. У кадрі стригла своє розкішне волосся, а на телеефіри одягала перуку. Приїжджала на зйомки до Полтавської області після ефіру за кермом і в ніч поверталася назад. Кожен день робила подвиг на цих непростих зйомках в експедиції. Вражала своєю самовідданістю і довірою. Матеріал складний, але ніяких капризів та ознак зірковості. Вона хотіла зніматись в українському кіно. Але її не знімали, будемо чесні”, – зазначила Ворожбіт.
Вона додала, що й сама “боялася брати телезірку”. Режисер шукала виконавицю головної ролі серед сотні кандидаток, але випадково подивившись інтерв’ю Писанки, “серце тьохнуло”.
“Як у коханні. Моя. Особистість, глибина, зміст, енергія. Коли вона зайшла на перші проби – це зайшов Всесвіт і повністю заповнив простір. А який він красивий! Ми зараз монтуємо фільм, і я постійно думаю: “Яка гарна людина в кадрі”, – поділилася Ворожбіт.
Вона зазначила, що кілька сцен залишилися недознятими, але фільм все одно вийде.
Персонаж Писанки у фільмі – Ніна – жінка з пострадянської України, “з усіма травмами, тяжкою спадщиною, втраченими надіями, але гарна та непереможна”.
“І Руся втілила це блискуче. Я хочу, щоб у пам’яті вона залишилася не лише як телеведуча і так далі, а й як зірка українського кіно. Не прощайтеся з нею, чекайте на нову зустріч!” – підсумувала Наталка Ворожбіт.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з відкритих джерел, фейсбук Наталка Ворожбіт
Недавні записи
- У нас з чоловіком трикімнатна квартира, в якій підростають троє діток. Я майже все встигаю робити сама, але була у мене одна давня мрія. Ми якраз ремонт в кухні зробили, і тиждень тому на день народження чоловік мені її таки подарував. Але відтоді зовсім зіпсувалися у мене взаємини зі свекрухою, Марія Павлівна наче сказилася! Здавалося б, усі мають бути щасливі, але ні. Свекруха її просто не переносить! За її нацькуванням і нашіптуваннями я тепер – погана господиня! Вони, мовляв усю молодість мили в тазиках та холодній воді по гарнізонах – і нічого! Виростили і вижили, не те що деякі, яким аби електрику накручувати. І тут настав апогей. Мені видали старовинну металеву радянську м’ясорубку
- Ми з Петром чекаємо на поповнення, другу дитинку, швидше за все – на дівчинку. Я зарані придумала ім’я, але вся родина з обох боків проти, мені дуже прикро! Я завжди хотіла, аби мою донечку саме так звали. Знайома на дитячому майданчику взагалі зафукала це ім’я, що не гарне і взагалі й казна й що! Мені прикро, мало не ридаю. Ще й до всього свекруха настирно Машу пропонує, прямо дістала уже. Мене саму назвали на честь бабусі Алевтиеною, бо моя мама посоромилася перечити в чужому будинку, адже жила в невістках
- Я як побачила, що син мій ранком встав перший, пішов на кухню і потім поніс у спальню невістці каву з канапками з червоною ікрою – так у мені скипіло все! Розмова з ним і Юлькою не дала результатів, тому і подзвонила свасі. Такого я ще не чула на свою адресу
- Мені вже й не хочеться до своєї родини на Закарпаття їздити, щиро кажу. І все через дітей, яких вони собі там понароджували. А я живу інакше, і коли мене обліплюють ці всі діти – сестри, брата, а мама насідає – коли вже ви, вам по 36 років??? – у мене просто все закипає. Та ніколи!
- Мені так і хочеться щоразу запитати в свекрів, до яких ми іноді їздимо в село: навіщо вам три огороди??? Горбатяться на них і майже все роздають сусідам! Ми мало що беремо з собою, коли вони нам дають, бо ми стільки того всього не їмо, але вони не розуміють, що крім картоплі, буряків, капусти і качок ще щось можна їсти в цьому житті