Живемо ми з чоловіком у райцентрі. В нашому ж місті живе моя свекруха Наталя Павлівна. Вона давно розлучена, працює і живе у власній квартирі на своє задоволення. Має право.
З жодним з трьох дітей мені не допомагала. Та й таке, я не просила, а сама вона не пропонувала. На дітей зовиці це не розповсюджується – там свекруха нянька номер один.
Ми з Сашком лише недавно переїхали у нашу спільну нову квартиру, завершили своїми силами ремонт. Так, було тяжко, влізли в кредити й борги, але тепер не платимо “дяді” за квартиру і мешкаємо у власній оселі. Сашко працю і зарплата в нього досить непогана, я теж працюю, хоч і в декреті з третьою дитинкою, синочком. але нам дуже потрібні гроші.
І ось вчора Наталя Павлівна святкувала 65 років, покликала нас і родину сестри чоловіка – своєї дочки. Ювілей Наталі Павлівни став для мене повною несподіванкою, і постарався мій рідний чоловік. Сестра Сашка подарувала матері комплект постільного, а мій чоловік типу від нашої родини – останній айфон за 40 тисяч гривень.
Але я нічого про це не знала!!! Сюрприз він влаштував! Але насправді просто знав. що я будку проти! Так, він сам на нього заробив, і що? У нашої родини купа потреб і не закритих “дірок”. І мій чоловік купує матері при цьому подарунок на 40 тисяч гривень!
Я зібрала дітей і покинула свято на таксі. А вдома виставила чоловіку умову: він забирає у матері айфон і продає. Даруємо натомість щось скромніше. Надувся і не розмовляє зі мною, але я непохитна. Дітям смачного не завжди можу купити, а він таке втнув!
Отже, якщо Сашко мій не забере у своєї матінки телефон за 40 тисяч гривень, який подарував їй вчора – я подаю на розлучення.
Дохід нашої родини не дозволяє викинути ось так просто 40 тисяч. Гроші ми заробляємо обидва. Хіба я не права?
Передрук без посилання заборонено.
Фото ілюстративне, авторське.
Недавні записи
- До сина на ювілей з пустими руками я не йшла. В невістки маленька дитина, і вона відразу ж попередила, що всю гостину вона буде замовляти. Ну, думаю, скільки там тих суш в коробочці. Я стала ні світ ні зоря, котлет насмажила, олів’є приготувала, огірки і помідори вквасилися. – Ви сідайте на диван! З хвилини на хвилину має доставка під’їхати. – Та чого чекати! В мене все є. – Я давай витягати продукцію з сумки. Я ж і подумати не могла, що невістка так на це відреагує. Відтепер буду на гостину до них йти, як пані: телефон в сумочку і все!
- Свекруха моя знову умудрилася вчудити! Ну скільки пояснювали, просили людину – все одно своє гне. Ось і зараз. Але вона весь час забуває про це прохання, ну або навіть абсолютно свідомо ігнорить його. Притягла дитині розумний телефон, який, само собою, у малого вже є
- Оскільки у нього за містом невелике господарство, є живність – коза. кури-качки – та город, його дні з коханою жінкою мають бути дуже насиченими. Підйом із самого ранку. Потім робота. Догляд за тваринами та майбутнім урожаєм. Неспішно, без фанатизму. Але щоб аж до обіду. Потім невелика перерва й знову працювати – все, як у наших предків. Вони роботи не боялися і жили сто років. Моя квартира в центрі Луцька йому як п’яте колесо
- Учора моя невістка Олена мала 36 років. Та я поїхала у місто до дітей на два дні раніше – щоб усе їй допомогти, разом приготувати всілякої домашньої смакоти – голубців, завиванців, холодцю, перців нафарширувати, торт спекти, млинців з сиром солодких . Привезла з села всього свого – курку, качку свої, свининки на холодець купила в сусідів, яєць – теж своїх, мочка і сиру, тільки зробила. Ну й овочів-фруктіва, само собою. Ледве доперла все маршруткою! А сьогодні вже поїхала зранку додому, наплакалася всю дорогу і заспокоїтися не можу – ну так прикро! Ну хіба так можна??? Все запхала в холодильник і не глянула. А відмітили – просто сором
- Свекруха Марина Федорівна – золота людина. Мудра, знає життя на багато краще за мене. Маю її слухатися, щоб з мене хоч якийсь толк був. Я не правильно доглядаю за чоловіком, тобто її сином, неправильно роблю все для дитини. Днями зібралася я прибрати зуб, муляє мені давно, а мама чоловіка каже мені: “Не здумай! Тобі занесуть щось і в щоці утвориться дірка!” І що тепер робити – не знаю, невже свекруха права? А вона мені: “Ти йому ручки-ніжки пошкодиш. Ось я дивилася передачу, там так і було”