fbpx
Лампочка в кімнаті вже майже тиждень, як перегоріла. Не темно, але неприємно, бо на очі давить. Десять разів уже просила чоловіка нову вкрутити. Усі якісь відмазки в нього. То купити її треба, то вкрутити ніколи
Лампочка в кімнаті вже майже тиждень, як перегоріла. Не темно, але неприємно, бо на
Того ранку я погано почувалася. Вадим наполіг, щоб я не вставала з ліжка, а сам пішов на кухню, щоб приготувати сніданок. В той час, як він з підносом прямував в спальню, з гостьової вийшла свекруха. – Вадиме, а чим таким Леся зайнята, що навіть сніданок тобі не приготує? Та твій тато до кухні ніколи не пхався, і ти цього не роби. – А потім вихватила з рук тацю
Того ранку я погано почувалася. Вадим наполіг, щоб я не вставала з ліжка, а
Орися нашій мамі і своїй свекрусі ще з зими почала натякати, що діти кволі, треба їх обов’язково на море звозити, а потім і в санаторій хороший, щоб на весь рік хватило. Чоловік її цього ніби не бачить, після роботи на диван плюхається і насіння гризе, замість того, щоб підробіток шукати. Мама ж останню копійку їй віддає. А в мене вже сил нема на це дивитися
Орися нашій мамі і своїй свекрусі ще з зими почала натякати, що діти кволі,
Переступивши поріг я почула з кімната знайомий голос. Так швидко я ще ніколи не роззувалась. Це справді була Ярина Миколаївна. В голові крутились тисячі думок. – Як так? Невже це вона буде моєю мачухою?
Переступивши поріг я почула з кімната знайомий голос. Так швидко я ще ніколи не
Я взяла телефон, написала дочці, що погано себе почуваю, так мовляв і так. Дивлюся – повідомлення доставлене, прочитане та нуль реакції! Ні дзвінка, ні відповіді нічого взагалі. Ні, я не чекала, звичайно, що вона кинеться на допомогу. Але хоч би подзвонити матері у такій ситуації можна було? Запитати, що взагалі сталося? Чи я дуже багато чого хочу?
Анастасія Михайлівна, зайшовши до подруги на час, почала розказувати про свою дочку. – Так,
Двоюрідний брат у 22 роки одружився з 33-річною жінкою, яка має 14-річного сина. Історія їхнього шлюбу
Тьотю Олю я вперше побачила у свої шістнадцять на її весіллі. Пам’ятаю, як дорослі
Замість того, щоб купити мені книгу, або ж відвести на якийсь гурток, мама йшла в магазин і купляла собі “біленьку”, а я так любила читати. Я впевнена, вона була дуже доброю людиною, і не зійшла б на цей шлях, якби одного дня мій батько нас не покинув. І ось тепер, коли її вже немає на цьому світі, а я стала успішним лікарем, тато постав на моєму порозі
Замість того, щоб купити мені книгу, або ж відвести на якийсь гурток, мама йшла
Люба моя, мені шкода, але ж ми знали, що надії мало. – Скільки мені лишилося? – Близько чотирьох місяців. Кріпіться, люба. Головне, вдома не налякати Сашка. Не кидатися на нього з обіймами та сльозами. Він – мій маленький чоловік, серйозний та важливий
Люба моя, мені шкода, але ж ми знали, що надії мало. – Скільки мені
Може, як каже сусідка Раїса, це і не привід був дітей виселяти. Взяли вони квартиру в новобудові. Платили за неї розстрочку, і ось отримали ключі. Почали робити там ремонт, грошей не вистачає. От я і забрала їх тимчасово до себе, щоб вони за орендоване житло не платили. Того дня я раніше з роботи прийшла, почула з ванни голоси
Ну, не знаю. Може, як каже сусідка Раїса, це і не привід був дітей
Дома мене чекала ціла “вистава”. З порога обрушились дорікання. На чолі всього дійства була потенційна свекруха, за нею, по обидві сторони, красувалися мій Тимофій та його сестриця Ольга. – Ну звісно, я, геть чужа людина, повинна була дати Олі грошей на розважальну програму в місті. Брату байдуже, мама відправила з села з пустими кишенями, а я винна?
Дома мене чекала ціла “вистава”. З порога обрушились дорікання. На чолі всього дійства була

You cannot copy content of this page