fbpx
Вчора в обід зателефонував мій малий Микитка з дому і переляканим голосом повідомив, що «Ми, зовсім випадково – котом клянуся! – розгепали твій об’єктив». Об’єктив стояв на підвіконні і наче нікому не заважав. Але коли вдома дитина і кіт, то в ньому, в будинку, не залишається безпечного місця. Я фотограф. Ну, думаю, повернуся додому – всиплю всім, зараз цей об’єктив коштує 80 тисяч гривень
Вчора в обід зателефонував мій малий Микитка з дому (я частенько працюю без обіду)
Я того дня вийшла з офісу з повним гаманцем, оскільки отримала зарплату. Зайшовши в супермаркет, накупила різноманітних смаколиків та делікатесів, на які завжди не вистачало грошей, хоча ні, не так, Євген просто казав, що це даремна трата грошей. І переступивши поріг дому, зрозуміла: більше так жити я не хочу, і подала на розлучення
Я того дня вийшла з офісу з повним гаманцем, оскільки отримала зарплату. Зайшовши в
Антон був нашою пізньою, і неймовірно бажаною дитиною. З того дня минуло стільки років, а я досі пам’ятаю, як всі відмовляли мене від статусу “мама”. Ні, не тому, що не любили мене. Навпаки, дуже хвилювались за мій стан, оскільки всі професори, і світили медицини, забороняли це робити. І ось за чотири дні до мого сорокаріччя, на світ з’явився наш Антон
Антон був нашою пізньою, і неймовірно бажаною дитиною. З того дня минуло стільки років,
Від Дідуся завжди пахло свіжою сосновою стружкою. Тоді Дід ​​спитав мене, ким би я хотів бути. І моя юність відповіла, що я хотів би бути метеликом. Дід відповів, що тоді він буде великим метеликом, який мене захищатиме. Я приїхав додому і дуже довго ревів, дорослий дядько, стояв на балконі і просто ревів. Прилетів нічний метелик і сів мені на руку. Я намагався його струсити, але метелик тримався міцно
Від Дідуся завжди пахло свіжою сосновою стружкою, і цим запахом, який ні з чим
Два тижні вже минуло, а я так і не зрозуміла, що то було. Чи спитати у сина Тараса? Приїхали ми з чоловіком у справах здоров’я на три дні у столицю, зупинилися у сина й невістки. З собою як годиться – курочку, яйця, молочку, сало .все домашнє. Як поснідати лише вівсянкою на воді і діти на роботу поїхали, я заглянула до холодильника, не втрималася
Приїхали ми з чоловіком у справах здоров’я на три дні у столицю, зупинилися у
Що ми будемо витрачати гроші на оренду, якщо можна жити з батьками, – сказав після весілля мені Василь. З того часу так і живемо. Спершу він прийшов в нашу квартиру, як зять, але не довго тривало таке життя. Його все не влаштовувало, хоча, можливо, мамина “рука” тут також є. Вона частенько нас, а особливо Василя, обговорювала з сусідками. Згодом я стала в їх домі невісткою, але і тут не було все гладко
Що ми будемо витрачати гроші на оренду, якщо можна жити з батьками, – сказав
Мамі пів року тому виповнилося сімдесят п’ять. Не скажу, що вона сама не зможе за собою доглядати, але це старість, як-не-як. Добре все обдумавши, я перевезла її з села до себе в місто. У нас з чоловіком трикімнатна квартира. Дочка вже заміжня і живе окремо. Але пробула вона у нас не більше двох місяців, як я спакувала всі її пожитки, і відвезла назад. Навіть не зважаючи на це, що в переді зима. Всі родичі мене засуджують
Мамі пів року тому виповнилося сімдесят п’ять. Не скажу, що вона сама не зможе
Андрій на новій роботі пропрацював близько місяця, і почались ці “капризи”. – Я не збираюсь тебе і твоїх батьків на своєму горбі тягти. – А потім ще наголосив, що буде харчуватися в кафешці, під час обідньої перерви, оскільки я його просто позорю своїми лоточками з гречкою, котлетами, і салатом з буряка. Так стало не по собі. Просто Андрій забув, коли ми ставали на ноги, мої батьки доглядали нашого сина, а я платила його аліменти
Андрій на новій роботі пропрацював близько місяця, і почались ці “капризи”. – Я не
Я все ж надіялася, що син закрутив роман з Настею чисто на час відпустки, і на тому все закінчиться. Але ж ні. Одного дня мені зателефонувала подруга, і щасливим голосом повідомила, що наші діти щасливі разом, і в них все серйозно. Я ж чекала того моменту, коли він повернеться в своє містечко, і забуде Настю, як поганий сон. – Мам, я їду, але лише для того, щоб розрахуватись з роботи. – І тут моїй надії наступив кінець
Я все ж надіялася, що син закрутив роман з Настею чисто на час відпустки,
Іван прокидається о пів на п’яту ранку і йде доїти корову, годує порося і курей, потім повертається додому і готує сніданок, поки троє дітей сплять. На селі роботи мало, тому йому доводиться чіплятися за будь-яку справу, щоби заробити. Він і будує, і лагодить машини, і косить траву, і спилює старі дерева, і коле дрова. – Дякую. – Змаявся весь? – Ні! – усміхається Іван – Все добре. З хати вийшла Ірина, дружина
Ранок Івана починається напрочуд просто. Він прокидається о пів на п’яту ранку і йде

You cannot copy content of this page