fbpx
життєві історії 0
Складові питання –  син Богдан з невісткою Олександрою, ми з чоловіком без квартири. У нас двоє синів, Богдан і Максим. Один живе з бабусею у столиці, і з ним немає питань взагалі, а інший із нами. Власне, про нього і йдеться. Богдан старший і вже обзавівся дружиною та донькою. Коли народився Максим, київська бабуся відразу написала на нього дарчу. Тож мої батьки відмовилися від приватизації
Ми з чоловіком зараз дуже переймаємося через квартирне питання. У нас двоє синів, Максим
рецепти 0
Салат “Новорічний шедевр” – те, що здивує смаком всіх ваших гостей
Салат “Новорічний шедевр” – те, що здивує смаком всіх ваших гостей – спробуйте, такого
життєві історії 0
Коли я виходила заміж, я чесно сказала Ігорю: не люблю і не буду готувати, будемо їсти піцу, пельмені з магазину, замовляти доставку, купувати готову кулінарію в супермаркетах. – Так, кохана, я ж тебе люблю! А готуєш ти, чи ні, це не важливо, їсти – не сенс життя. Та після весілля навіть запрошувала як «посередника» його маму, але все без толку
У мене є особливий пунктик: я дуже не люблю готувати. Просто це не моє
життєві історії 0
Я живу у маленькому районному центрі Волині з чоловіком, дитиною і свекрухою. Я роблю свічечки, у мене невеличка майстерня вдома, продаю вироби по всій україні. Чоловік і свекруха говорять, що це не робота, наполягають, щоб я вийшла на офіційну роботу у школу за освітою на копійчану зарплату. Я не розумію, але навіщо все життя намагатись заробити на пенсію, на яку не прожити
Я живу у маленькому районному центрі Волині з чоловіком, дитиною і свекрухою. Я роблю
життєві історії 0
Сьогодні я виграв суд, який тривав дуже довго. 14 місяців тому я дізнався. Я помилилася номером і ненароком надіслала моєму батькові повідомлення. Через два дні після прощання з моїм чоловіком Василем, мені прийшов букет квітів. Мій маленький брат зайшов до моєї кімнати, а я крикнув йому, щоб він вийшов, навіть не поглянувши на нього
Сьогодні я помилилася номером і ненароком надіслала моєму батькові повідомлення “Я тебе люблю”, призначене
життєві історії 0
Мамо, тихіше, а то Марина все почує, двері ж відчинені. Їй без того не дуже добре. – А ти про мене подумав? Думаєш я щаслива через цю ситуацію! Мало того, що вона не при надії, так ще й питань по її здоров’ю купа. Де ми такі гроші знайдемо?, – говорила свекруха. Михайло бачив, як я йшла з дому, і навіть не думав зупиняти. В цей час він втішав свою маму
Мамо, тихіше, а то Марина все почує, двері ж відчинені. Їй без того не
життєві історії 0
Мама мені завжди говорила: “Нічого, доню. Бог високо, і все бачить. Ще нікого він не лишив в біді. Ти трудишся, і він це помітить, рано чи пізно”. В той день я працювала в кафешці. Наближався час закривати заклад, як в нього прийшов чоловік, років тридцяти. Виглядав він, м’яко кажучи, не дуже добре. А на вулиці ще й гроза
Мама мені завжди говорила: “Нічого, доню. Бог високо, і все бачить. Ще нікого він
життєві історії 0
Того дня Арсен повернувся з Польщі, і за вечерею сказав, що добре б було, щоб наш великий будинок не пустував, пустити в нього квартирантів. – В мене до того ж вже є хороша кандидатура. Світлана, жінка господарська. В неї  двійко дітей. Буде тобі підмога і на кухні, і в прибиранні. – Якось мені стало від цього не по собі
Того дня Арсен повернувся з Польщі, і за вечерею сказав, що добре б було,
життєві історії 0
Син у мене єдиний, тому мені так важливо, аби Ярик жив у людських умовах, а не в таких, які йому влаштувала Раїса. Мені достатньо було раз поїхати до них, побачити, чим вона його годує, як ставить борщ прямо у ковшику перед сином, як він вареники ліпить. Я сказала: або до мене повертаєшся, Ярославе, або не бачити тобі квартири ніякої. Я є власницею трикімнатної квартири, її отримав мій чоловік свого часу, на мене дарча
Рая мені одразу до душі не припала, як привів її Ярослав у нашу трикімнатну
життєві історії 0
Ми так довго чекали на лелеку, тому як тільки він до нас прилетів, я запропонувала Ігорю анулювати удочеріння, оскільки за цей час, поки Василина жила в нашому домі, я так і не змогла її полюбити, як рідну. На відміну від чоловіка
Ми так довго чекали на лелеку, тому як тільки він до нас прилетів, я

You cannot copy content of this page