fbpx
життєві історії 0
Того дня було свято Покров Пресвятої Богородиці. В нашому селі в цей день празник. Я давно не навідувалась до мами, тому вирішила провідати. Накупила різних делікатесів, хоча мама завжди проти, і поїхала. Дома я ще встигла допомогти мамі з прибиранням, ввечері ми підготували все для салатиків, та зварили гарячі страви. Гостей мало бути чимало. Я пізно лягла спати. І вже ближче ранку мені сниться сон
Мені було вже майже сорок, і надія на те, що я коли-небудь вийду заміж
життєві історії 0
Скупившись на весь тиждень я з повною коляскою продуктів, парасолею, з якої тече, направилась до автостоянки. Переклала всі пакети в багажник і вся мокра сідаю на переднє сидіння. – Ти що, так нічого і не купила тут? – кажу я до подруги і повільно повертаю голову на водія, а там же зовсім не моя Людка
Дівчатка, ті, що ще не вийшли заміж, і знаходяться в активному пошуку, ділюсь з
Без рубрики 0
Наша розкішна волинська печена капуста збагатить ваше зимове меню яскравим і ситним смаком, а до того ж така капусточка дуже корисна, її люблять і дорослі, і дітки! Це дуже-дуже смачно! Смакуйте з задоволенням!
Наша волинська печена капуста збагатить ваше зимове меню яскравим і ситним смаком, а до
рецепти 0
Дуже швидкий і простий у приготуванні, вишуканий на смак пляцок “Ніжність”: це тааак смачно! Ви в нього закохаєтеся
Дуже швидкий і простий у приготуванні, вишуканий на смак пляцок “Ніжність”: це тааак смачно!
життєві історії 0
Нашому “особливому” Ромчику було років три. Ми стали біля жінки, яка, я точно знала, виходить на найближчій зупинці. І ось настав час їй виходити, я видихнула з полегшенням, що нарешті посаджу дитину. – Олю, Олю! Ходи сюди! Сядеш собі, бо я виходжу. – Ця Оля минає мене, дитину, і просто сідає на це місце. Ви не можете собі уявити мого стану
Побачила сьогодні в парку, як дивно люди дивилися на маму, яка веде за руку
життєві історії 0
Ми з чоловіком живемо в однокімнатній квартирі разом з дорослим сином. Андрію 28 років. Неодружений. І він робить нас в цьому винними, а ще в тому, що у нього немає нормального власного житла. Ми дуже любимо сина, у нас гарні відносини, але він відмовився поїхати на заробітки. Я не можу його примусити, але все-таки не промовчала сказала, що пора вже дорослішати, а не чекати, щоб отримати цю квартиру у спадщину. Ми ще нікуди не збираємося і хочемо пожити для себе!
Ми з чоловіком живемо в однокімнатній квартирі разом з дорослим сином. Андрію 28 років.
життєві історії 0
Ірина не народила коханому дитини, але стала бабусею для його дочки. Кажуть, доля непередбачувана, ніколи не знаєш, які каверзи вона припіднесе. Ось і Ірина навіть у сні не уявляла, що таке може трапитися з нею. І раптом одного дня як грім серед ясного неба пролунав телефонний дзвінок. Їй тридцять два, йому – двадцять чотири. Яка дрібниця.
Ірина не народила коханому дитини, але стала бабусею для його дочки. Кажуть, доля непередбачувана,
життєві історії 0
Я була останньою і пізньою дитиною в сім’ї, тому мама з татом мене жаліли, балували, як могли. Пам’ятаю, як старші брати та сестри часто запитували маму, чому я, в цей час, як вони прибирають в домі, просто граюсь в ляльки. – Нічого! Ви на неї не дивіться. Виросте, і своє надолужить, – говорила мама їм у відповідь. Я виросла, але надолужувати нічого не хочу
Я виросла в селі. Нас в сім’ї було четверо діток, а я найменша. Мамі
життєві історії 0
Минулого року наш Дмитро купив для сім’ї новенький автомобіль з салону. Через декілька тижнів всі вони приїхали до нас в гості. – Синок, ми так раді. Ти молодець! Таку гарну машину купив, – говорили ми з чоловіком. Як не як, яле для батьків це гордість. – Чому це лише ваш син купив? Машина не його, а наша, – наголосила невістка. Потім ми ще, якось випадково, декілька разів сказали до дітей, щоб тупали ногами, а то тато буде лаяти, що машина грязна. Юля як завелася, годі було й зупинити
В нас два чудових сина. Ми з Євгеном зробили все, щоб дати їм хорошу
життєві історії 0
Приїжджала з Іспанії я не часто, раз, два на рік. Мені всі були раді. Я привозила багато подарунків. Все змінилося, коли невістка надумала поміняти квартиру. Справа в тому, що моя знаходилась на першому поверсі. Онук часто хворів, як говорила Леся, через сирість з підвалу. На Великдень я вперше повернулася в нову квартиру, моєму розчаруванню не було меж. У власному домі для мене немає місця
Я вже не молода, але змушена працювати в далекій Іспанії, бо у власному домі

You cannot copy content of this page