iBilingua

Ми з дружиною разом 10 років, і у нас хороший шлюб, квартира, плануємо діток. Але є в нашому житті один персонаж, це – теща, яка завжди кругом пхає свій ніс. У житті вона не дала своїй дочці нічого, скажу я вам. Всі проблеми у нас в родині завжди через матір Наталі. Теща з тестем мають заміський будинок і квартиру в місті. Довгий час, більше 3 років, теща сиділа без роботи і весь цей час дружина допомагала батькам грошима і продуктами, хоча вони не старі, у батька є техніка і він заробляє гроші. Але ще й беруть гроші у дітей. Ми живемо в квартирі тещі і платимо їй щомісяця 6 тисяч гривень

Ми з дружиною разом 10 років, і у нас хороший шлюб, квартира, плануємо діток.

життєві історії 0

Я на Михайла глянула і стерпла – без зубів. – Щоб до стоматолога йти треба гроші мати, – сказала нам невістка. Ми витягнули все, що на пам’ятники складали, бо молодий ще, ну як без зубів ходити. А на другий день після Великодня так вийшло, що ми до них в гості приїхали. Вся квартира заставлена технікою, у вітальні красувався новий диван і телевізор. – Та все це в кредит. В нас же грошей нема!, – розвела руками Поліна. Я вже казала, як син не почне ті зуби робити, я їм і копійки більше не дам!

Як тільки мій Михайло одружився на Поліні, я думала, що це найкраща дружина на

життєві історії 0

Наш великодній обід закінчився тим, що Ігор сказав моїй мамі, що він її годує і утримує. Справді, мама, у якої ми мешкаємо, не платить за квартиру та за продукти. Нині це робить чоловік. Я не працюю півроку. Почала шукати роботу кілька тижнів тому, а до того відпочивала. Коли я працювала, ми за все платили разом з Ігорем. Але я маю одну особливість: я дуже швидко втомлююся. І звільняюся від утоми. Так, можу попрацювати кілька місяців, а потім не працюю якийсь час – відновлююся. Це стосується навіть офісної роботи. Я втомлююсь від комп’ютера, від колективу, від перебування поза домом, від рутини і одноманітності. Іншим це притаманно, як я помітила. працюють роками на одному місці. А ось я така. У моєї мами слабке здоров’я, їсть 1 раз на день, як правило. Її пенсія йде на ліки, і цукерки вона собі сама купує, бо їсть їх дуже багато. Ліки дорого виходять. Залишок від пенсії вона відкладає на непередбачену ситуацію. Пенсія у мами 7 тисяч гривень

Наш великодній обід закінчився тим, що Ігор сказав моїй мамі, що він її годує

життєві історії 0

Взяв і ляпнув мені прямо в очі таке Саша. Я б і подумати не могла, що чоловік, з яким я живу і якого кохаю, готовий на такі вчинки. Тепер думаю, чи тікати вже, поки в нас немає дітей, чи проявляти більше уваги і ніжності до чоловіка, щоб він і не думав про свій “план”? Я таки більше схиляюся до другого варіанту, бо як я буду без свого Сашка. Спогади про наше гарне життя на початку шлюбу, так гріють душу!

Взяв і ляпнув мені прямо в очі таке Саша. Я б і подумати не

життєві історії 0

Та ні, тарілку супу мені для мами чоловіка зовсім не шкода, нехай їсть на здоровлячко. Ну й телевізор нехай вона у нас годинами дивиться, а потім ближче до 12 ночі спускається у свою квартиру поверхом нижче. Мене все влаштовує. Я насамперед маю думати про щастя цієї 65-річної жінки, вона ж мені такого чоловіка виховала! Золотого просто. Живемо ми з Тимофієм просто у моїй квартирі

Та ні, тарілку супу мені для мами чоловіка зовсім не шкода, нехай їсть на

життєві історії 0

Я не знаю, як забрати у Тамари Михайлівни ключі! Я ще не прокинулася – а вона вже на нашій кухні, чи ще краще – заглядає до нас у спальню, мовляв, коли ж маленький прокинеться? Ми з Назаром побралися два роки тому, але я навіть не уявляла, що втраплю у таку халепу. Халепищу, я б сказала! Батьків у мене немає, я виросла з бабусею і в інтернаті, коли її не стало. Вийшла заміж за Назара у 25 років, з великого кохання. І все було б чудово, якби не його мати! Почнемо з того, що в неї нічого немає зовсім, але це для мене не мало ніякого значення. Я теж без посагу, щиро кажучи. Коли Тамара Михайлівна дізналася, що її син одружується, вона захотіла йому допомогти, взяла кредит на всіляку побутову техніку на свій смак і подарувала її нам. Звичайно, кредит вона сама виплатити не змогла

Я не знаю, як забрати у Тамари Михайлівни ключі! Я ще не прокинулася –

життєві історії 0

Дістався мені такий чоловік, з яким справді важко. Ми зараз чекаємо на другого сина, між нами все більш-менш, але чоловік не любить моїх рідних. Мишко постійно не задоволений моїми батьками, хоча вони живуть в селі і забезпечують говорить, що мало нам дали соління, варення, м’ясного. Фарш мама робить не так, як він любить, дає забагато цибулі. Водночас по господарству особливо нічим їм не хоче допомагати. Я ж звикла у всьому допомагати батькам і ніяк не можу звикнути, що він не хоче. Михайло вважає себе міським. І раз ми мешкаємо в місті у його квартирі, то він все вже зробив для нас, а годувати нас повинні мої батьки

Дістався мені такий чоловік, з яким справді важко. Ми зараз чекаємо на другого сина,

життєві історії 0

Таня працювала в Англії, я ж в свою чергу виховував нашу дочку і доглядав за будинком, який досі був в іпотеці. Дружина на початку висилала нам гроші справно, а потім місяць за місяцем переводи ставали все меншими. Я б так і не дізнався правди, якби одного дня зі мною не зв’язалася подруга Тані Юля. “Це буде неприємно чути, але ти маєш знати правду”. Наступного дня я мав серйозну розмову з дружиною

Таня працювала в Англії, я ж в свою чергу виховував нашу дочку і доглядав

життєві історії 0

Посиденьки на Великдень закінчилися тим, що Вітя посадив свою маму в автівку і відвіз додому. Ну коли вона критикували всі мої страви він ще мовчав, хоч око сіпалося і не в нього одного. “Ну ясно, з такою їжею сильно не поправишся”. А ось коли Віра Іванівна зміряла мене і сказала, що вона в моєму віці в рази краще виглядала – не стримався. В нас п’ятеро дітей. Що вона від мене хоче, щоб я як модель по подіумі в квартирі ходила?

Посиденьки на Великдень закінчилися тим, що Вітя посадив свою маму в автівку і відвіз

життєві історії 0

“Пощастило” мені – так “пощастило”, скажу я вам. А справа в тому, що мої мама й свекруха мають день народження в один день – ну така це халепа! Живемо ми у Трускавці, а чоловік мій зараз поїхав на два місяці попрацювати в Київ на будівельний об’єкт. Моя мама живе в Трускавці і весь час допомагає мені з дитиною і побутом, плюс у неї нікого більше нема – тато на небесах, а моя старша сестра у іншій країні давно живе. Ну як я можу так вчинити з мамою? Більше родичів у нас ніяких немає, та й друзів у мами немає особливо, їй вже 63 роки буде оце післязавтра. Тобто у неї тільки ми з моєю донькою. Душа метається між поїздкою до свекрів і мамою. Як уявлю, що вона буде у свій день народження сидіти вдома сама

“Пощастило” мені – так “пощастило”, скажу я вам. А справа в тому, що мої