iBilingua

Якось мій чоловік мив свої резинові тапочки в ванній і не помив за собою піддон. До вечора, поки я повернулась з роботи, це все поприставало, що без відповідної хімії не відмити. Я вже мовчу про унітаз, з ним в нас окрема історія, рік як вже моїм повчанням, а результату – нуль. Та коли ми приїхали в гості до його мами, то вияснилось, що вона дітей своїх гарно виховала і привчила до роботи. А в тому, яким Олег став – винна лише я сама

Дівчата, чи є у когось ще така ситуація з вихованням чоловіка, як у мене?

життєві історії 0

Недавно сваха мені зателефонувала. – Ваш син зовсім не бере участі у вихованні дітей! На мою Яну вже лячно дивитися. Вона 45 кілограм важить. Зате ваш синок до сотки дотягає. – Та мій Назар має метр дев’яносто, може і дотягає. А потім додала. – Якщо так і далі буде продовжуватися, то я її з дітьми заберу до себе. Ось тоді ваш син і одумається. – А за що ж вони жити будуть, свахо? Я вже не стрималася. – Та ваша дочка живе як принцеса. І хата і в хаті. І на курорти їздять, – але цього ви не бачите!

На те, що мій син Яну з дітьми забезпечує, сваха очі закриває. Вона бачить

життєві історії 0

Поки свекруха озвучувала тост, свекор витягнув з кишені пошарпаний конверт, в якому було п’ять тисяч, і простягнув його Івану. Хтось скаже, що це не мала сума на ювілей, але це не те, що ми чекали від “родичів”. Якби я знала все наперед, то б не догоджала свекрусі і не замовляла такі дорогі суші. Ми до останнього надіялися на омріяний подарунок, до того ж, і квартиранти з цієї квартири з’їхали. Та це був просто збіг!

Поки свекруха озвучувала тост, свекор витягнув з кишені пошарпаний конверт, і простягнув його Івану.

життєві історії 0

Все життя тато з мамою вкладали гроші в будинок. Два поверхи татові виявилось мало, треба три – аби більший ніж в сусіда. У всьому собі і мені відмовляли. Ні моря не бачили, ні наших Карпат. Коли батько важко занедужав, то нам нічого й казати не хотів, бо лікування не дешеве, а за ці гроші ж можна вікна поміняти. І лише в останні дні життя він зрозумів справжню суть перебування на цьому світі

Сьогодні моя історія про мого батька. Мій тато за професією вчитель фізкультури. Коли вони

життєві історії 0

Дуже я хотіла нову мультиварку, бо моя улюблена багаторічна помічниця нарешті після 6 років безперервної праці нарешті не витримала і зламалася. Скажу чесно – я дуже нила, бо не звикла жити без неї, а купити хорошу нову фінанси нам не дозволяли. Я не працюю після вторгнення, у чоловіка теж в два рази зарплата скоротилася. А з двома дітками моя мультиварочка була для мене просто незамінною паличкою-виручалочкою: я в ній і варила, і тушкувала, і пекла, і на пару страви готувала. І ось свекруха Тамара Василівна за три місяці до мого дня народження мені каже: – Оленко, ми подаруємо тобі нову мультиварку, не купуйте самі

Дуже я хотіла нову мультиварку, бо моя улюблена багаторічна помічниця нарешті після 6 років

життєві історії 0

Сестра чоловіка зі мною тепер не спілкується, бо я наступного ж дня після дня народження нашого синочка наказала чоловіку віднести їм назад те, що вони подарували Дмитрику. Мені пірʼя по хаті і покльовані меблі не треба, красно дякую. Знала б, і не запрошувала зовицю

Сестра чоловіка зі мною тепер не спілкується, бо я наступного ж дня після дня

життєві історії 0

Сину і невістці я лишила свою квартиру і переїхала жити в село. Я почала життя з нуля, бо терпіти таке ставлення від найрідніших людей – не могла. Репетиторство моє, їй бачте, заважало жити. А те, що ця квартира моя, і я маю право робити все, що захочу, нікого не хвилювало. Коли не стало мого чоловіка, син сказав, що буде мене захищати. Та замість того Ігор привів в дім – когось з рогами

Сину і невістці я лишила свою квартиру і переїхала жити в село. Я почала

життєві історії 0

Я дуже після цього в дочці розчарувалася. Я все життя її берегла, як зіницю ока. Вона хотіла йти вчитися на художника, але ми з батьком зуміли Олю переконати, що це не професія для жінки. Поступила вона вчитися на бухгалтера, з цією професією її будь-де візьмуть, до того ж, з математикою вона була на “ти”. І ось після літа, коли вона отримала свої перші гроші, підробляючи в піцерії, я дочку не впізнала

Я дуже після цього в дочці розчарувалася. Я все життя її берегла, як зіницю

життєві історії 0

Моя невістка на то весілля ну так вже визбирувалася. І манікюри і педикюри, потім і на брови поїхала. З сукнями не могла опреділитись і дві викупила. А в четвер дивлюсь, знов кудись збирається. Я її питаю: “Що, мало суконь викупила?” А вона мені: “Вії нарощувати їду”. Ну обліпила себе, ніби принцеса заморська. І тут я не витримала і спитала, в чому ж мій син на ту забаву піде. Відповіла мені невістка так, що прийшлось до свахи дзвонити

Моя невістка на то весілля ну так вже визбирувалася. І манікюри і педикюри, потім

життєві історії 0

Я з великого обласного центру, з Вінниці, але живу у сім’ї чоловіка. Переїхати в окрему квартиру ми не можемо, бо у Максима похилого віку батьки, ми їх доглядаємо. У мене дуже погані стосунки зі свекрухою і після народження дитини вони набагато погіршилися – Діанка стала ще одним предметом розбрату. Наприкінці вересня моя допомога батькам вже не буде потрібна і мені доведеться повертатися до чоловіка. І мене від усвідомлення цього факту “тіпає” вже тиждень. Бо в тій квартирі немає просто спокійного життя. Щодня чвари. Прокидаюся щоранку: то чоловік на мене накричить, то свекруха, то вони разом на мовчазного діда у візку або одне на одного, або всі на всіх. Те, що батько чоловіка у візку не зачиняється в санвузлі, мене не турбує

Я з великого обласного центру, з Вінниці, але живу у сім’ї чоловіка. Переїхати в