Матвій люьив погуляти. Несерйозним. Батьки-дипломати, не останні люди в місті, щасливе дитинство, повне дефіцитних речей. І капризи, непослух, впертість.
Мати з батьком планували, що їх нерозсудливе дитя розсудливим, нарешті, і надійде в економічний або юридичний. Взялися м’яко вмовляти, а потім і тиснути на синочка.
Син почав робити все наперекір – до ранку пропадав з друзями, грубіянив і підвищував голос на батьків.
Бідні, вони не знали, що й робити з сином. Потім на сімейній раді вирішили – розсудливим допомагає родина. А тому Матвія вирішено було терміново одружити.
Але дівчата його кола йому вже точно не підходили. Двох таких батьки вже точно б не винесли. Потрібна була дівчина простіше, така, щоб дивлячись на неї, синові захотілося змінитися.
Вирішено було підключити до цієї справи бабу Машу – далеку, але мудру родичку з села. Гучна бабуся приїхала і одразу взялася за справу. З кількох сільських кандидатур нею була відібрана одна дівчина-сирота.
Батьки Матвія спочатку по обурювалися, навіщо сільська та ще й сирота. Мотивація баби Маші переконала їх цілком – сільську завжди можна вивчити і вона буде більш вдячна ніж міська. На тому і порішили.
Перед Матвієм поставили ультиматум – або він одружується, або батьки повністю позбавляють його фінансового забезпечення. Хлопець, почав думати, що робити. Роботи у нього не було, жити звик красиво. А дружина? Сільська дівчина, буде сидіти і не буде його чіпати.
Ліда та самя сирота, спочатку на всю цю авантюру не погоджувалася. Але, після того, як баба Маша показала їй фотографію Матвія, та й батьки хлопця пообіцяли вивчити її в університеті, то погодилася. А чого їй було, власне, втрачати?
Молодим купили квартиру недалеко від батьків. В принципі, нічого для Матвія не змінилося, він як і раніше гуляв з друзями, марнотратив гроші і не звертав ніякої уваги на дружину. Навіть з нею не розмовляв. Дівчиною сільською вважав.
А Ліда насолоджувалася навчанням. Вбирала знання, як губка. Друзів багато завела. А вдома вела господарство, готувала. Чоловік не помічав та й добре. Не дуже то й хотілося.
Так і жили, начебто і в одній квартирі, а зовсім чужі один одному люди.
За рік Ліда дуже сильно змінилася – від своїх нових подруг вона навчилася деяким прийомам макіяжу і догляду за собою, за власний кошт, які отримувала від написання курсових і рефератів, одягнулася.
Матвій свою “сільську дружину” прямо не впізнавав. Став придивлятися. Зловив себе на думці, що кожен її рух викликає у нього мурашки.
А Ліда ще внадилася вечорами кудись йти. Матвія це стало дратувати, ніби й не було у нього з дружиною відносин, а жало ревнощів кожен раз обпікало чоловіка.
А дружина його тим часом знайшла собі роботу. Вона влаштувалася посудомийкою в кафе і тепер поєднувала навчання, роботу і підробіток. А що їй ще залишалося робити? Вона розуміла, що їх дивний шлюб нічим хорошим не закінчиться.
Чоловікові на неї абсолютно байдуже, незабаром вона почне його обтяжувати і розлучення буде неминучим. А якось жити їй після цього буде потрібно.
Несподіванкою для Ліди стало, що чоловік сів разом з нею вечеряти, а потім запросив подивитися разом фільм.
А на наступний вечір ревний Матвій простежив за дружиною. Побачив, що вона увійшла в кафе. “Зраджує”, – подумав розгніваний чоловік.
Але в кафе дівчини не виявилося. Нічого не розуміє, Матвій сів за один із столиків. Раптом виходить з кухні офіціантка з підносом забула закрити двері. В отворі хлопець з подивом помітив свою дружину в уніформі і в фартусі.
Не звертаючи уваги на заборону офіціантів, чоловік рвонув на кухню. Ліда явно не очікувала його побачити. А він підійшов до дружини, поправив з-під косинки пасмо волосся і обійняв її.
А Ліда притулилася до чоловіка і подумала, що інстинктивно давно цього чекала…
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
