У неділю, 23 вересня, відзначається народне свято Петро і Павло Горобинники (10 вересня – дата за старим стилем). Ще в цей день горобина святкує свій день народження, а її ягоди, завдяки швидкому похолоданню, стають солодкими.
Також православні віряни за церковним календарем згадують Святителів Петра і Павла, єпископів Нікейських.
Історія свята
В роки царювання імператора Лева III Ісавра Візантійська імперія вступила в сутичку з іконоборцями. У той час на захист християнства і «війну» з послідовниками язичництва встав святий Петро з Нікеї.
При цьому про життя святителя Павла, на жаль, не збереглося жодних відомостей в історії. Достеменно відомо тільки про першу згадку його імені в пролозі греків ХІ століття «Петровом».
Традиції свята
Традиційно в цей день наші пращури розвішували горобину під дахом будинку, щоб гарненько її пров’ялити і надати їй більше солодкого присмаку. Також таким способом на Київській Русі намагалися захистити приміщення від прояву зла і нечистої сили. В той же час не всі ягоди збирали, частину залишали на гілках дерев, щоб звірі і птахи могли поласувати ними.
Крім того, на Петра і Павла слов’яни починали варити горобиновий квас, який допомагає в боротьбі з застудою і володіє жарознижуючими і проносними властивостями. А одним з улюблених алкогольних напоїв на Русі була настоянка горобини на горілці, яку роблять і сьогодні.
Так, перебрані очищені і залиті в пляшки ягоди прибирають в тепле місце на два місяці і не забувають струшувати один раз на тиждень. До зими, за умови дотримання технології, смачна настоянка буде готова до вживання.
Горобину використовують не тільки для приготування напоїв. Якщо у людини болять груди, вона мучиться безсонням або їй не вистачає повітря, то необхідно взяти гілочку горобини та окреслити навколо себе коло – тоді всі злі сили зникнуть, і відразу настане полегшення. У цьому були переконані наші предки.
Читайте також: ПРИКМЕТИ НА ПOXOPOНI: ЯК НЕ НАКЛИКАТИ НА СЕБЕ БIДУ
В цей день православні моляться Петру і Павлу, просять про допомогу холодною зимою. Також слов’яни судили по горобині і про те, якими будуть наступні місяці. Велика кількість ягід віщувала сиру осінь і сувору зиму.
У неділю, 23 вересня, відзначається народне свято Петро і Павло Горобинники (10 вересня – дата за старим стилем). Ще в цей день горобина святкує свій день народження, а її ягоди, завдяки швидкому похолоданню, стають солодкими. Також православні віряни за церковним календарем згадують Святителів Петра і Павла, єпископів Нікейських.
Головні заборони свята
До цього дня дозріла горобина від осінніх заморозків ставала солодкою. «З Петрова дня літнього їж суницю, а з осіннього — горобину», — говорили наші предки. Ягоди починали заготовляти про запас, варили з них компоти і цілющі кваси.
Горобина вважалася чудовим засобом проти хвороб і нечистої сили, настій з неї вживали для лікування застудних захворювань.
В цей день збір горобини був обов’язковий на Київській Русі, інакше в будинку могла оселитися нечиста сила. Так, слов’яни варити на Петра і Павла горобиновий квас, який допомагав у боротьбі з застудою та мав жарознижувальними і проносними властивостями.
Одним із улюблених алкогольних напоїв на Русі була настоянка горобини на горілці, яку роблять і сьогодні.
Так, перебрані очищені і залиті в пляшки ягоди прибирають в тепле місце на два місяці і не забувають струшувати вісім разів за весь період настоювання. До зими, за умови дотримання технології, смачна настоянка буде готова до вживання.
Ще в цей день наші пращури розвішували горобину під дахом будинку, щоб гарненько її пров’ялити і придбати їй більше солодкого присмаку.
Також таким способом на Київській Русі намагалися захистити приміщення від прояву зла і нечистої сили. У той же час заборонялося збирати ягоди – частину залишали на гілках дерев, щоб звірі і птахи теж могли поласувати ними.
Окрім того, горобину використовують не тільки для приготування напоїв.
Якщо у людини болять груди, вона мучиться безсонням або їй не вистачає повітря, то необхідно взяти гілочку горобини та окреслити навколо себе коло – тоді всі злі сили зникнуть, і відразу настане значне полегшення.