Підійшла я на зупинку, бачу, сидить Катерина. Я не зраділа, але все ж таки чемно привіталася. Почала вона виказувати невдоволення з того, як я вдягнулася, потім не пам’ятаю з чого все понеслося, але “буря” була величенька. Звісно я намагалася не опускатися до рівня сусідки, але прийшлося за себе постояти, а то б взагалі з болотом змішала. А через деякий час селом пронеслась новина, яка мене дуже навіть потішила.
Ох ми всі і пораділи…
Живу я в селі, як і багато з односельчан, маю город, маю і трохи господарства там і кури, і гуси ще й пару кролів.
З чоловіком Олегом хоч двоє по роботах, але приходиться знаходити час на поле.
Набагато менше до цього залучені наші діти. У нас син Сергій і донька Оля.
Звісно, ми їх привчаємо до роботи, але вони далеко не настільки багато працюють, як ми в дитинстві.
Наша хата розташована в такому місці, що з усіх сторін сусіди. Якщо чесно, я з усіма в хороших стосунках. Іноді можемо і поговорити, і один до одного завітати.
В мене навіть серед сусідів є подруга Галина, ми з нею і в Київ, і в гори, і на озеро їздили. Часто на празники один до одної ходимо, але ми можемо і по роботі допомагати. Ось цього року я їй викопувати картоплю допомагала, а Галя мені минулого року допомагала садити.
Та не всі сусіди такі хороші. Є в нас одна така сусідка, Катерина Вікторівна, то така, що краще й не було б. Попри те, що на схилі віків, то працює, як за двох.
Та іще дуже сварлива жінка, як не на свого чоловіка верещить, то інших людей повчає як жити. Завжди лізе з непроханими порадами. Вічно обмовить, ще й підставити може.
Пихата баба, та Карина. В своєму оці й колоди не бачить, а в чужому скалку помітить. Впевнена, якщо б хтось був таким наглим, як вона, то ця Катерина живцем би злопала ту людину.
Але коли ж сама Катя нагліє то так має бути, ще й може виказати, що наглість – друге щастя.
Навіть зі мною Катя сварилася, хоча я намагаюся обходити її десятою дорогою. Це трапилося давніше, пам’ятаю підійшла я на зупинку, бачу сидить Катерина. Звісно я не зраділа, але все ж таки чемно привіталася.
Щось вона почала виказувати невдоволення з того, як я вдягнулася, потім не пам’ятаю з чого все понеслося, але “буря” була величенька.
Звісно я намагалася не дуже опускатися до рівня сусідки, але теж прийшлося за себе постояти, а то б взагалі з болотом змішали.
Напевно багато хто чув новину про, те що оштрафували 7 паліїв на Львівщині.
Серед паліїв, які отримали штраф, була і моя сусідка, яка всьому селу псує життя. В той день і я палила, але зовсім трішки, якщо чесно, але мені пощастило вийти сухою із води.
Ох, бачили б ви лиця мої односельчан, коли вони дізналися, що Катя штраф отримала. В нас з подругою навіть усмішка на лицях появилася, коли ми почули, що сусідку оштрафували… Так їй і треба. Думаю, заслужила.
А ви що думаєте? Чи шкода вам Катю? Можливо це її так доля покарала?
Автор – “АанГа”
Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.
Передрук категорично заборонено!
У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
Передрук заборонено!
