fbpx
життєві історії
Після народження синів, старшу дочку відправили жити до бабусі. Щаслива сім’я продовжувала виховувати своїх улюблених хлопчиків. Але хлопці виросли, знайшли собі дружин і роз’їхалися різними містами. Дзвонили рідко. А ось старша дочка постійно дзвонила та приїжджала до батьків. Допомагала матеріально, возила на море, намагалася радувати максимум. Але матір ставилася до допомоги доньки, як до її обов’язку

Олена Анатоліївна працювала фармацевтом. Неподалік будинку, гарний колектив, хороша заробітна плата. Вона жила абсолютно одна у своїй величезній квартирі. Коли Олена Анатоліївна була молодою, то все було навпаки.

Дівчина була дуже привабливою, стрункою, довговолосою. Від наречених просто не було відбою.

А дівчата всі хотіли дружити з такою колоритною красунею. Своє серце Оленка, так звали її оточуючі, подарувала молодому курсантові училища.

Парочка довго зустрічалася, потім вони одружилися і перебралися за розподілом хлопця. Незважаючи на те, що там нудно, немає ресторанів та інших цікавих закладів, Оленка не сумувала.

Вона влаштувалась на роботу, займалася господарством, багато часу проводила з подругами у міському домі офіцерів.

Але тут Оленка дізнається про те, що чекає на дитину і майже на всі дев’ять місяців просто випадає з соціуму. Але народила красиву і здорову дівчинку. Душі в ній не чула, виховувала, раділа, а тут знову чекає дитину.

І знову все з початку, а тут ще й дитина маленька, якій треба, то поїсти, то попити.

Коли в лікарні  сказали, що сім’я чекає на двійнят та ще й хлопчиків, як мріяла Оленка, все життя просто перекинулося. Синів дуже чекали, а після їх народження присвятили їм увесь свій вільний час.

Дочка пішла на задній план, змушували допомагати по дому, сварили за найменші дрібниці. А потім просто відправили жити до бабусі. Щаслива сім’я продовжувала виховувати своїх улюблених хлопчиків, відучила їх у школі, інституті.

Олена Анатоліївна все своє життя віддала на виховання двох орлів. Але хлопці виросли, знайшли собі дружин і роз’їхалися різними містами. Дзвонили рідко. А ось старша дочка постійно дзвонила та приїжджала до батьків.

Допомагала матеріально, возила на море, намагалася радувати максимум. Олена Анатоліївна ставилася до допомоги доньки, як до її обов’язку, вона постійно говорила, що Катя зіпсувала їй все життя, що вона могла ще довго насолоджуватися своєю молодістю, якби дочка не народилася.

Катя все ковтала та прощала, а сама плакала ночами. Коли не стало батько, сини не приїхали і навіть не допомогли грошима.

Все робила Катя. Згодом захворіла і Олена Анатоліївна. Дочка виходила, навіть довелося звільнитися з роботи, щоб сидіти з матір’ю. Саме тоді, Олена Анатоліївна багато чого зрозуміла та переосмислила.

Її дочка, яку вона не любила незрозуміло за що, любила свою матір більше за життя. Зараз Олена Анатоліївна живе одна, але в сусідньому будинку живе її Катя, її сенс життя і найулюбленіша дочка!

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua