Після прогулянки з дітьми я направився в супермаркет за продуктами. Менша у візку сидить, старша Євуня, за нього тримається. Ідемо ми, нікого не чіпаємо. Діти, як діти, їх же не запрограмуєш на тишу: перегукуються між собою. Кожна щось коментує. Дійшли ми до каси, а перед нами бабулька така, років десь сімдесят. Після її “повчань”, хочеться вити від несправедливості.
В нашій сім’ї склалась така ситуація, що в декретній відпустці я – чоловік, а точніше сказати – батько.
У нас з Яриною двоє чудових дівчаток. Єві 3 рочки, а Настусі скоро два виповниться. Дружина в мене хороший бізнесмен. У нас свій бізнес, але Ярина краще в ньому розбирається, тому на сімейній нараді було вирішено, що я залишаюсь дома: прибираю, готую, доглядаю за дітьми, а Ярина приносить в сім’ю гроші.
І ось вигулюючи на вулиці дітей, я помічаю дивну картину. Тому й хочу запитати у вас поради. А саме, чому старше покоління в наш час таке суворе?
Я все життя вважав, що людина з віком набирається розуму й емоційно дорослішає. Тобто чим старша людина, тим правильнішими будуть її дії (тут я виключаю різні розлади, які приходять разом із роками).
Також бабуся викликає у моїй уяві образ доброї людини, яка є чудовою матір’ю і має хороші стосунки з онуками.
Як я зрозумів, це всього лиш мої фантазії. Сьогодні я хочу вам розповісти про випадки, які трапилися зі мною і моїми дітьми.
Історія номер один!
Ми з донечками вигулювали собаку у дворі. Неочікувано натрапили на майданчику на лоток з водою та кормом на газетці. Очевидно, це було підготовлено для котів. Звичайно, собаку та Єву охопила цікавість й вони підійшли до цього лотка.
Далі ситуація мене просто здивувала. На нас летіла бабуся з ціпком, а з рота “лився бруд”! Вона нас проганяла й вигукувала, щоб ми нічого не торкалися.
Мене це здивувало, адже ми знаходилися у дворі нашого будинку. Спочатку вона спробувала “ляснути” своєю паличкою собаку, супроводивши це побажанням “щоб тобі добре було”. Потім кинулася до доньки зі спробами відтягнути від лотка. Я цього не дозволив.
Весь цей час вона продовжувала “сипати” на нас різного роду словечка, а сусіди всі з цікавістю спостерігали.
Історія номер два!
Цей випадок трапився в супермаркеті поблизу нашого дому. Двоє донечок, наперекір одна одній, озвучували свої бажання. Це створювало певний шум, але ніхто не мав ніяких претензій.
Поки одна жінка років 55 не почала робити мені зауваження: “Чому діти так шумлять у вас? Неможливо взагалі”.
У відповідь я запитав, який у неї настрій. Вона замовкла, а ми й надалі стояли в черзі. Згодом, проходячи повз, вона відповідає “настрій поганий, тому що виховувати дітей треба правильно, а не так як ви”. Я посміхнувся, але насправді дуже обурився.
Я не розумію, звідки у старших людей стільки злості.
Люди, давайте бути добрішими один до одного!
Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
