Мені не довелось далеко шукати свою долю, моя майбутня дружина жила недалеко від мене по сусідству.
Ми знались дуже багато років, ще малими грались разом на вулиці, та вже коли Оксана подорослішала, то перетворилась у справжню красуню від якої годі було відвести очей.
Оксана була студенткою другого курсу, а я вже на той час працював інженером на заводі.
До Весілля нас підганяло тільки кохання, ми боялись втратити один одного, тому дуже хотіли узаконити наші відносини. Батьки наші товаришували тому не проти були нашого весілля, а навпаки, підтримали нас.
Вже через рік у нас народилась донечка, Оксана вчилась на третьому курсі, фінансово ми давали собі ради, тай батьки готові були допомагати, на перший поклик няньчити нашу Ангелінку.
Бабуся Оксани продала свій будинок і додала нам грошей на власну квартиру, мої батьки також долучились до цієї покупки. Здавалося, все ідеально, ми кохаємо один одного, в нас зростає здорова донечка, далі попереду тільки щастя.
Згодом наші з Оксаною батьки сильно поскандалили, та так сильно, що про примирення і чути не хотіли, з того часу теща і почала прискіпливо ставитись до мене.
Провідувати моїх батьків Оксані забороняла, та до такої степені, що перестане з нею спілкуватись, як та переступить їхній поріг.
Тому зазвичай я сам їздив до батьків, щоб не провокувати сім’ю на нові конфлікти.
Невдовзі сталось так, що я втратив роботу, на заводі ішло велике скорочення, зарплату врізали і я вимушений був піти на пошуки нової роботи.
Оксана постійно заспокоювала мене, що вона в змозі на якийсь час фінансово протримати нашу сім’ю. Тай деякі заощадження в нас були.
Дочка вже тоді навчалась у п’ятому класі, відмінниця, ми гордились нею. Я ночами підробляв таксистом, поки не знайшов стабільної роботи.
Теща любила заїжджати до нас без попередження, так і в цей день вона прийшла і почала скандалити, говорила так, що весь будинок чув. Звинувачувала мене в тому, що я ледацюга, сплю на дивані в той час, як її дочка на мене гроші заробляє.
Такі “бурі” вона часто влаштовувала нашій сім’ї, потім і Оксана шукала причини, аби мені докорити. Так я і вирішив поїхати за кордон на заробітки, та вже через пів року моя Оксана подала на розлучення, звинувачувала мене у зраді, якої не було.
Нічого в виправдання не хотіла чути, сказала, щоб я більше до неї не повертався. До року часу і не стало моєї мами, дуже важко вона це все переживала, адже я в них з татом єдиний син.
Оксана навіть і не висловила свої співчуття, мабуть мама їй заборонила, а вона звикла прислухатись до її думки. Я знову метнув закордон подалі від всього.
Та сплинуло з того часу вже чотири роки, з дочкою постійно спілкуюсь, допомагаю їй фінансово.
Сьогодні дочка сказала, що в мами й досі нікого нема, можливо, в мене є ще шанс бути поряд зі своєю сім’єю, та теща ще й досі не може пробачити моїй мамі і проти нашого з Оксаною сходження.
Як мені бути? Я не знаю, допоможіть порадою, можливо є якийсь вихід з цієї ситуації?
Автор – Успішна Емма
Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.
Передрук категорично заборонено!
У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
Передрук заборонено!
Недавні записи
- Через халатність лікарів наша донечка відправилась на небо. Одному Богу відомо, що творилося в моїй душі. Не обійшлось і без допомоги спеціалістів. Незважаючи на те, що суспільство наполягало перегорнути сторінку і спробувати ще раз, я слухала своє серце. Діток в нас з Антоном так і не має. І все б нічого, якби не ця переселенка з трьома дітьми, за якими вона зовсім не дивиться. Одного разу я була з ними на майданчику. Олежик забруднив сорочку, а я хотіла йому допомогти
- Як тільки мами не стало, ми почали сперечатися з братом і сестрами, а всіх нас четверо, за спадщину. “З чого ти взяла, що цей перстень має належати тобі? Мама нераз говорила, що він мій!” “А ти думаєш, чого Андрій так до мами в останні дні приїжджав?” І це ще діло не дійшло до нерухомості. Колись, наша дружня сім’я, переросла у велику “бурю”. Все це тривало до того часу, поки не сталося найгірше – не стало нашої сестри Марти. На прощальній церемонії нас ніби осінило
- Я відмінила усі святкування в родичів, бо ювілей найкращої подруги не кожного року. І собі і дочці я купила гарні сукні і з нетерпінням чекала дня “х”. Та на диво, Юлька мене не запрошувала. Я вирішила піти до неї на чаювання і заодно дізнатися, де ресторан, на котру годину. Подруга ще з порогу зробила спантеличений вигляд. Таке завершення розмови я аж ніяк не очікувала. І я і дитина йшли додому не те слово – засмучені!
- Та скільки ж можна було Людці жалітися мені на свого Максима! Він такий хороший чоловік і людина! О я його й забрала собі, всі зусилля до цього доклала. Тепер в нашому райцентрі тільки про це й балачок, ніби в людей інших турбот і проблем немає, чудні. Моя подруга влаштувала своєму благовірному сцену, зламала квітку і ображалася на нього цілий день
- Мені вдалося зруйнувати стосунки Ігоря з Іриною. Ну не пара вона йому. Але якби я знала, що він зв’яжеться з тою Мариною, і в них навіть до весілля дійде, то б не робила того вчинку. Відразу ж вона мені видалась мутною, а на самому весіллі я це для себе підтвердила. Тільки шкода, що мій син сліпо не вірить моїм твердженням. Я ж на власні очі бачила ці “воркотіння”, коли подихати свіжим повітрячком вийшла