fbpx
життєві історії
Після весілля ми з Мариною переїхали жити до тещі. Квартира в Ірини Іванівни велика, в центрі міста. Поки не появились наші дітки, все було чудово. Знаєте, є така приказка: “Де тонко, там і рветься”. Так само сталося і в нас. До появи діточок я мав хорошу роботу, а тут, враз – фірма збанкротувала. В мене вся надія була на допомогу тещі, але вона не виправдала моїх сподівань. Ну скажіть, хіба це нормально? 

Після весілля ми з Мариною переїхали жити до тещі. Квартира в Ірини Іванівни велика, в центрі міста. Поки не появились наші дітки, все було чудово. Знаєте, є така приказка: “Де тонко, там і рветься”. Так само сталося і в нас. До появи діточок я мав хорошу роботу, а тут, враз – фірма збанкротувала. В мене вся надія була на допомогу тещі, але вона не виправдала моїх сподівань. Ну скажіть, хіба це нормально?

Після весілля ми з Мариною спершу жили на орендованій квартирі , але незабаром пішов з життя її батько, і мати залишилася одна. Одна в трикімнатній квартирі в центрі Харкова. Про те, щоб розміняти і купити дві, мови не було. Теща ніколи на таке не піде. В неї тут друзі, і взагалі, квартира ще її предків, вона переповнена спогадами. Марина єдина її донька, тому квартира все рівно належить їй.

Недовго роздумуючи, ми з дружиною переїхали до тещі. Кімнат для всіх хватало, з цим проблем не було

Після народження наших близнюків справи стали погіршуватися, так як дружина пішла в декрет, а я втратив добре оплачувану роботу. Збанкрутувала фірма, в якій я працював і мав хорошу перспективу. Довелося влаштуватися на більш-менш нормальний оклад, але грошей не вистачало. Ми ледве-ледве зводили кінці з кінцями.

Я надіявся, що хоч трохи, але теща нам допоможе, та не тут то було.

Вона живе за принципом: ми самі всього добивалися і ви самі досягнете, якщо захочете. Але якщо взяти до уваги той факт, що у неї була одна дитина, а тут відразу двоє, то паралель не проводиться, і взагалі, квартиру вона успадкувала від батьків, при чім тут добилися?

Тесть був військовим. Пенсія у нього була досить хороша. Після його відходу, теща, як втратила єдиного годувальника, переоформила її на себе. Тому, вона дуже навіть забезпечена пенсіонерка. Але ось співчуття у неї ні крапельки.

Ви самі знаєте, які зараз ціни дитячі речі. Тим більше для немовлят. А їх двоє. Ми з дружиною економимо на всьому. Відмовляємо собі в кожній дрібниці, щоб протягнути до наступної зарплати. А теща, тим часом, ні в чому собі не відмовляє. Вона навіть зажадала роздільного харчування, щоб не витрачати зайві гроші на нас. Як вона каже, вона все життя жила для когось, а тепер прийшов час пожити для себе.

Я все розумію. Кожна людина має повне право на свої бажання і потреби. Я згоден, що в цьому житті ніхто нікому нічого не винен. Але є ж чисто людське ставлення до людей. А тут мова йде про найближчих людей: про дочку і онуків. Про себе я взагалі мовчу.

Я не претендую на її гроші. Не подумайте нічого такого. Я дорослий мужик і сам можу подбати про свою сім’ю. Я і подбаю. Просто мені важко дивитися, як дружина розтягує і економить навіть на каші для дітей, чи на тих підгузниках, які одягаються лише на прогулянку, в домі підстеляє порізані пелюшки.

Невже так шкода або складно, не знаю, виділити своїй дочки хоч деяку суму на місяць. Нам багато і не потрібно, але вони врятували б становище. Я впевнений, що незабаром зможу виправити ситуацію,та поки ми змушені ретельно продумувати кожну свою покупку.

Мені просто цікаво, коли теща стане зовсім погана, як тоді вона буде себе вести? Адже ніхто нікому нічого не винен! А тим більше я їй!

Щоб ви мені порадили? Чи права теща, що хоче тепер пожити для себе?

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook

You cannot copy content of this page

facebook