Після весілля навіть мови не було, щоб жити разом з Ганною Дмитрівною. Я прекрасно знала її характер. Спершу винаймали, а коли появилась можливість, оформили іпотеку. Тільки через деякі питання наше “новосілля” перенеслось на деякий час. Щоб не витрачати гроші на оренду, вирішили пожити зі свекрухою. В мене робота позмінна, і того дня я стала раніше, щоб спокійно зібратись, а свекруха тут як тут, вже на кухні.
Ніяк не вживусь в одному будинку зі свекрухою, не люблю її і знаю, що вона мене теж. Два роки тому з Гришею відгуляли весілля. Спочатку квартиру доводилося винаймати, а потім взяли в іпотеку. Мали восени в’їхати, але ця ситуація в країні і світі продовжила будівництво ще на деякий час. Ми були змушені тимчасово пожити зі свекрухою, Ганною Дмитрівною.
Свекруха виживає мене всіма силами. Як правило, Ганна Дмитрівна перекриває гарячу воду, коли я в душі та стою з намиленою головою. Не дає скористатися її пральною машиною, і мені доводиться прати руками.
Вранці, коли я одягаюся на роботу, йде на кухню і починає смажити щось смердюче, а весь гар та дим потрапляють до нашої кімнати.
Після цього я приходжу на роботу “з запашком”.
На те, щоби зняти хоча б кімнату, грошей немає.
Вадим заступається за мене, і вони починають лаятися між собою. Ситуація напружена.
В мене вже почали опускатися руки. Скільки можна так жити?
Таке відчуття, що переїзд у нову квартиру ніколи не відбудеться.
Я після роботи зустрічаю чоловіка, і ми з ним ходимо по вулиці допізна, щоб менше стикатися з його матір’ю.
Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
