Боязнь за дітей – це абсолютно нормально для матерів. Але занадто багато – це теж не добре. Я дуже чекала на внучку Софійку. Однак поки що я бачила її лише двічі, тому що невістка Марта надто опікується нею.
Коли мій син Максим одружився з Мартою, я була дуже щаслива. Вони були прекрасною парою, і я думала, що він справді щасливий з нею. Сумно, наскільки спантеличує перший погляд.
Я дуже чекала свого першого онука. Коли Максим і Марта оголосили, що чекають дитину, я була дуже схвильована. Я не могла дочекатися ролі бабусі. Я відразу заскочила в магазин і скупила весь милий дитячий одяг. Мені це дуже сподобалося.
Пів року тому на світ з’явилася моя онучка Софійка. Я не могла бути щасливішою. Судячи з фотографій, це була гарна дівчинка. Вона важила майже чотири кілограми і навіть з фотографій були помітні великі і чорні вії.
Я хотіла побачити її якнайшвидше, але Марта просила, щоб тиждень після виписки її ніхто візитами не турбував. Я цілком поважала це рішення, пам’ятаю, що також після виписки не хотіла, щоб хтось нас з сином провідував. Я спершу хотіла сама насолодитися материнством.
І ось Софійку я вперше побачила, коли їй було трохи більше місяця. Вона була такою ж гарною, як я думала. Я полюбила її з першого погляду.
Але в той час з’явилася перша заковика. Марта хотіла, щоб ми всі пройшли тест на ковід перед візитом.(в той час багато наших знайомих лежали з цією недугою). Ми не хотіли це робити, бо почувалися чудово, але поважали її бажання.
Потім все почало погіршуватися. Кожного разу, коли я їх запрошувала в гості, вони відмовлялися, та й живуть вони недалеко від нас. Менше пів години на автівці. Така ж негативна відповідь була і на моє запитання, чи можна мені поїхати до Софійки.
У той час я багато почала скаржитися Максиму.
– Чому я не можу бачитися частіше з Софійкою? Я б дуже хотіла, але ти мені постійно пишеш, що на даний час не варто, – сказала я йому.
– Мам, ти повинна зрозуміти, що Марта сильно хвилюється за Софійку. Вона боїться, що дочка від вас щось “підчепить”. Вона мені кілька разів говорила, що коли вона зробить усі планові процедури, побачення будуть дозволені, – відповів він.
І саме через її страх я бачила свою внучку лише двічі. Мені дуже прикро, бо Софійка взагалі не знає своєї бабусі. Я сподіваюся, що скоро стане краще, і я зможу відвідати їх.
Я думаю, що такий страх, який відчуває Марта, не є здоровим для Софійки та її розвитку.
А що ви скажете з цього приводу, дорогі читачі?
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua
Недавні записи
- Після дня народження я почала питати у внука, чи хватило йому всіх подарованих грошей на смартфон. А потім кажу: тато ж тобі п’ять тисяч дав. А він такий здивований каже: які п’ять тисяч? В конверті лише тисячу гривень лежало. До того ж конверт був підписаний, і ніякої помилки бути не може. Я в тих нервах викликала сина до себе. Не хотіла це по телефону виясняти
- Коли не стало дочки, я почала судитися зі своїм зятем. Я думала, що зроблю йому послугу, взявши на виховання свого єдиного онука. Дмитрик був дуже схожий на Лілю, і це давало мені сили продовжувати жити. Позов я програла. Зараз Дмитрику п’ятнадцять. Батько відвіз його далеко від мене. Мабуть, я на таке ставлення заслужила. Я б все віддала, лиш би повернути час назад
- Моя свекруха виховує свого онука від першого шлюбу Ореста. Я його друга дружина. Колишня невістка після розлучення переїхала жити в Канаду. Мій чоловік виплачує на сина аліменти, але свекрусі цього виявилося мало. – Богданчик і полуничку хоче і черешеньку. – Я ж не стрималася, і натякнула, щоб до рідної мами звернулася по допомогу. І тут відкрилася таємниця, про яку я і не здогадувалася
- Мені було куди повертатися з Італії, дочка за гроші, які я надсилала, зробила з занедбаної маленької хатинки красиву і сучасну. Там були нові меблі і техніка. Олена з чоловіком і дітьми жила окремо. За всі ці роки я зробила все, щоб вона мала свій куточок. І здавалося б, живи та радій, але той спосіб життя, який вела сеньйора Беатріс, за якою я доглядала до останнього, не дає мені спокою до сьогодні
- Чоловік вклав 300 тисяч гривень у квартиру, яку свекор купив на своє ім’я. Я жила сама в обласному центрі, коли зібралася виходити за Ореста заміж. Тому майбутня зовиця допомагала мені приміряти весільну сукню. Дізнавшись, скільки воно коштує, вона, звісно, передала це своїй мамі. І ось у день, коли ми дізналися про стать майбутньої дитини, свекор змусив її зателефонувати мені. Свекруха витягла мед і сказала: “Ось беріть, і 500 гривень віддавайте відразу”. Я мед не переношу, і я просто його не люблю