В листопаді ми з Ларисою стали на рушничок щастя. Весілля гучного не робили, не на часі, а просто посиділи з найближчою родиною в ресторані.
Я був переконаний, що ми разом зустрінемо старість. Однак нещодавно вона закохалася в старшого чоловіка і вимагає розлучення. Я трохи спантеличений, тому що точно не очікував цього.
Ми з Ларисою знайомі ще зі шкільних років. Спершу ми просто дружили, а згодом почали зустрічатися, коли нам було шістнадцять.
Це було перше справжнє кохання, яке людина запам’ятовує на все життя. Завжди, коли ми були разом, я відчував всередині щось таке, що важко описати словами.
Це був повний консенсус. Я любив Ларису і досі люблю. Ми почали жити разом у двадцять років. Наші стосунки супроводжувалися гармонією, миром і взаєморозумінням. Всі знайомі та друзі говорили, що ми просто створені один для одного.
Коли мої друзі розповідали мені про те, які “бурі” вони влаштовують зі своїми половинками, я дивувався і дякував Богу, що в нас з Ларисою все чудово, я таких ситуацій не знав.
У мене вдома була чудова дівчина. Ми вирішували всі проблеми, які кидало нам життя рука об руку. Я дивився тільки на свою Ларису. Коли я попросив її вийти за мене заміж, я вірив, що вона не відмовить мені і стане моєю дружиною.
Батьки дали нам своє благословення, і ми одружилися. Я планував створити сім’ю і купити будинок в селі. Лариса дуже хотіла його. Поки я домовлявся про все необхідне і готував великий сюрприз, вона познайомилася з іншим чоловіком. Лариса написала мені в повідомленні, що хоче розлучитися.
Я поїхав на вихідні до своїх батьків по справах, і там отримав коротке повідомлення: “Я покидаю тебе”.
Я негайно поїхав додому, але до Лариси не вдалося додзвонитися. Більше її речей у нашій квартирі не було. Тільки ключі від квартири. Я не розумів, що це означає. Я пішов до її батьків, але не знайшов там її. Про неї також ніхто з друзів не знав.
Я впав в повний відчай. Вона зруйнувала наше кольорове майбутнє. Після місяця мовчання надійшли документи про розлучення. Я не міг відпустити це і спробував знайти її знову. І мені це вдалося. Я був вражений тим, що вона майже не хотіла зі мною навіть розмовляти.
– Вже кінець. Прийми це і не ускладнюй ситуацію, – сухо сказала вона.
– Кінець? Ось так Просто? Я думав, що ми закохані Лариса!.
– Я кохаю іншого чоловіка. Це сталося так швидко… але я знаю, що хочу бути з ним. Підпиши, будь ласка, документи, – додала вона й пішла. Пізніше я дізнався, що вона закохалася в старшого чоловіка, який теж мав сім’ю.
Лариса зустрічається з одруженим чоловіком і збирається зруйнувати ще одну сім’ю. Я не розумію, звідки це в неї взялося. Я розчарований цією жінкою. Вона позбавила мене ілюзії кохання, правди та того, ким вона була насправді всі ці роки.
Я підписав документи про розлучення. Сьогодні я живу один у будинку, який купив для нас. Іноді я запитую себе, що я зробив не так, що вона пішла. І я дійшов висновку, що вина не на моєму боці.
Життя саме таке, і я повинен сприймати його таким, яким воно є. Я сподіваюся, що Лариса буде щаслива, але я також сподіваюся, що одного дня вона повністю усвідомить, наскільки велику помилку зробила.
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua
