Побудувати свій великий будинок – це була моя величезна мрія й ціль, бо так ми хотіли з чоловіком, але Петра рано не стало. Адже це не тільки в плані фінансів дуже затратно. Скільки потрібно сил, щоб ретельно спланувати, найняти робітників і зробити все якісно!
Саме про це я думала, коли вирішила поїхати на заробітки до Італії. Я залишала вдома дочку Катрусю, яка тільки-но закінчила навчання в університеті. Але не хотілося звалювати на плечі такої юної людини відповідальність за фінанси.
Тоді мені спала на думку чудова ідея. Чому б не одружити з дочкою нашого сусіда? Ярославу було вже під тридцять, та й подобаються вони один одному.
Я поїхала практично відразу після весілля Каті зі спокійною душею. Я була впевнена, що залишаю дочку та свої фінанси у надійних руках досвідченої людини.
Перші роки Катерина та Ярослав жили душа в душу. Я надсилала гроші з Італії на будівництво будинку.
Також я допомогла зятю відкрити власний невеликий бізнес, який приносив стабільний дохід. Через п’ять років будинок було добудовано. У нашому селищі він виявився найзручнішим і найкрасивішим.
Катя народила сина і донечку, і більшість часу проводила вдома з дитиною. Взаємини, як це часто буває після появи дітей, у дочки і Ярослава трохи розладналися. Чоловік із дружиною почали спілкуватися трохи менш близько, проте нічого серйозного не трапилося, і все було гаразд. До певного моменту…
Якось уночі Катя почула дзвін телефону і підняла слухавку. Спросоння вона не зрозуміла, що відбувається і чий телефон.
Виявилось, що це Ярославу дзвонила його любаска. Вона розповіла, що Ярослав винен їй пристойну суму.
Катерина швидко розбудила чоловіка і вимагала пояснень. Але що йому було говорити?
Мені прийшлося повернутися, віддати борги за зятя й виставити його за двері.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com.
