У нас з чоловіком двушка, за яку ми платимо кредит. Саме з цієї причини у нас поки немає дітей – спочатку борг виплатимо. У мого брата і його дружини – однокімнатна квартира, яку їм віддала моя мама. У сім’ї брата кредит за машину, за телевізор, пральну машину і якусь приставку. І їм це анітрохи не заважає мати дітей.
Дружина брата, Соня, не вилазить з декретів – недавно вона завагітніла 4 раз. З родиною своєї Соня не спілкується, про причини – мовчить. Тому допомоги чекати особливо немає звідки – мама у мене хворіє, вона і так їм допомогла – квартиру своєї мами віддала.
Брат працює один. В нашому місті не дуже великі зарплати, тому сімейство брата постійно в чомусь потребує. В більшості своїй, допомога їм надаємо ми з чоловіком – на молоко, фрукти, м’ясо. Але наш бюджет теж не гумовий, тому буває і відмовляємо.
Жити в одній кімнаті з чоловіком і трьома дітьми Соні набридло, тому вона прийшла до мене і почала мене шантажувати. За її задумом, виходило так: ми з чоловіком повинні віддати їм нашу квартиру, як і раніше платити за неї кредит. А Соня з сім’єю будуть жити в нашій з чоловіком квартирі, а свою – здавати. На моє запитання: а де будемо жити я і чоловік? Соня відповіла:
– Знімати будете, у вас адже діток немає.
– Почекай, ми повинні платити кредит за квартиру, в якій будете жити ви, при цьому ще й оплачувати собі знімне житло? – перепитала я, не повіривши своїм вухам.
– Так! Так коли квартиру звільниш?
– Ніколи. У мене що, на лобі «дура» написано? А ти не пробувала все-таки вийти з декрету і попрацювати? – не втрималася я.
– Ти відмовляєш дітям? – насупилася Соня.
– Ні, я відмовляю тобі, – відрізала я.
– Тоді я … я гріх зроблю! І це буде на твоїй совісті! – тупнула Соня ногою.
– Соня, вибач звичайно, але у тебе всі вдома? Я тебе вагітніти змушувала? ? Народжувати чи ні – твій і тільки твій вибір. Не треба мене в це вплутувати. Пробач, але тобі пора, – я вказала нахабній гості на вихід.
– Ти ще пошкодуєш! Та щоб у тебе своїх дітей ніколи не було! Або були, але хворі! – шипіла Соня, виходячи з квартири.
Я вчасно згадала про те, що вона носить дитину, інакше точно вдарила б за подібні слова. На жаль, на цьому історія не скінчилася.
Того ж вечора до нас з чоловіком додому прибіг мій брат. Він з порога дав мені ляпаса і почав кричати:
– Та як ти смієш лізти не в свою справу? Як ти смієш так розмовляти з моєю вагітною дружиною?
На шум вискочив мій чоловік, оцінивши ситуацію він кинувся на мого брата:
– Ти що твориш?
– Вона відправляє мою дружину позбутися дитини! – закричав брат.
– Рідна? – подивився на мене чоловік.
Розповіла чоловікові про візит Соні і її вимогах. Чоловік посміхнувся. А ось брат знову заверещав:
– Що смішного? Ви повинні віддати нам квартиру, добреСоня говорить. І вона всерйоз вирішила це зробити, якщо ви відмовитеся.
– Ще один, – зітхнула я. – Ви обоє – дорослі люди. Це – просто відмовка, спроба перекласти свою відповідальність на інших людей. Але рішення приймати – вам з Сонею. Якщо чесно, я б на її місці зупинилася після другої дитини.
– Точно ні? Ви не з’їдете? – перепитав брат.
– Точно, – в один голос відповіли ми з чоловіком.
– Що ж, на ваших руках гріх. І вам з цим жити. – заявив брат і пішов.
А через тиждень мені подзвонила мама. Вона ревіла в трубку і обзивала мене. Сказала, що знати мене більше не хоче. Адже через мене Соня зробила великий гріх.
А що найжахливіше – майже всі поголовно вважають, що я дійсно винна. Що я зобов’язана була на першу ж вимогу звільнити квартиру для людей, які стурбовані поліпшенням демографічної ситуації в країні і всіма силами, не шкодуючи себе, народжують і народжують нових платників податків.
І вона з подружок Соні фарбою з балончика написала на моїй вхідних дверей жахливі слова. Світ зійшов з розуму? І це дійсно був егоїстичний вчинок – відмовитися залишати свою квартиру? Через тиждень, Соня подзвонила. Грошей на молоко попросила. Не дам. Більше ні копійки не дам.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
