У школі у мене була вірна подруга Женя, ми жили в сусідніх під’їздах, де досі живуть наші батьки. Разом із подругою пройшли все. навіть у одному університеті навчалися. На весіллях одна в одної побували, розлучення разом переживали чи відзначали.
Я заміжня була двічі, на жаль, розлучилася, двоє дітей, по дитині від кожного чоловіка. Батьки дітей з хлопчиками спілкуються, аліменти платять, стосунки у мене з колишніми добрі.
Я взагалі мирна людина, а розлучилася тому, що зникли почуття. Після другого розлучення я зрозуміла, що заміж не хочу більше, просто просто зустрічатимуся. У свої 34 роки я виглядаю гарно і привабливо, дуже цьому рада, бо на ровесниць без суму не поглянеш.
Моя подруга Євгенія після першого розлучення, чоловік пішов до іншої. Вона довго не могла прийти до тями, але потім начебто все налагодилося, почала на побачення ходити. І якось вона приїхала до мене з палаючими очима, зачепив її один дуже! Познайомилися вони з Тарасом у літаку, вона літала у відрядження, а він до рідних. Почали спілкуватися, зустрічатися, і він зробив Жені пропозицію. Тарас сподобався всім, особливо батькам моєї подруги, я ж сама щиро пораділа за неї. Прийняв жінку з дитиною, все робить для цієї жінки, гарний, добрий, причепитися нема до чого.
Женя народила дитину, пішла в декрет. Я періодично приїжджала в гості, але не так часто, як раніше. Все-таки маленька дитина і таке інше, нормально не посидіти, як кажуть, раз на місяць я заїжджала, іноді зідзвонювалися. Тараса я бачила рідко, він увесь час був на роботі, тільки й перетиналися на дні народження дітей.
І ось у вересні у Тараса ювілей був, сорок років відзначали. Прилетіла з Польщі його дочка від першого шлюбу, батьки, сестра з чоловіком, наші всі зібралися, як годиться. Я в той період була без чоловіка, з останнім кавалером розбіглася. І я подумала, може на святі у друзів з ким познайомитися вийде, друзі у Тараса всі були дуже презентабельні.
Підготувалася я як треба, купила червону сукню, пішли у хід підбори і червона помада. Насправді я хотіла сподобатися одному другу Тараса, він був неодружений, гарний собою і при грошах, але все вийшло зовсім інакше.
Цілий той вечір ми з Тарасом одне за одним спостерігали, не могли відвести очей. Через кілька днів ми зустілися сам на сам.
Тарас перший мені написав і запропонував зустрітись, точніше, підвезти додому після роботи. А потім все закрутилося. Я вважала, що раз так сталося і Тарас охолонув до Жені, то це вона сама винна, такого чоловіка упускати не можна було. Вона поки дитину чекала 25 кіло набрала, у декреті ще більше себе запустила, я їй про це постійно говорила, але вона казала: «Він мене і таку любить». Та казки це все. Ходив собі вродливий чоловік, ходив і тут раптом на мене подивився, струнку, привабливу, цікаву.
Я не знаю, скільки це ще триватиме, поки просто радію щастю. Поділилася, бо тримати це в собі не можу, відчуваю, що закохуюся в нього, дуже сумую, хочу бути з Тарасом, хочу бачити його щодня. До Жені коханого майже не ревную, вона більше фахівець із готування. Вона навіть почала всі свої кулінарні шедеври в соцмережу викладати,адже себе ж не показати особливо, що їй лишається.
Мене засмучує лише те, що ось чоловік, з яким мені хочеться бути, але, як завжди, все легко не буває. Тарас сам не знає, що робити, діти ж, точніше спільна дитина, та й син Жені від першого шлюбу прив’язався до Тараса. Ми збентежені, але поки що все лишається, як є, так і живемо, але відчуваю, довго я так не зможу. Це не правильно ні по відношенню до подруги, ні до мене, і треба щось вирішувати.
Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com
