Полем йшла молода жінка. Було помітно, що вона не перший день в дорозі. Бідолаха дуже втомилася. Їй дуже хотілося пити і знайти хоч якусь тінь. Несподівано жінка побачила мандрівника, який йшов їй на зустріч.
– Куди йдеш, красуня? – запитав літній чоловік.
– Не знаю. Іду світ за очі… – жінка опустила голову.
– Бачу, нелегко тобі дається мандрівка. Візьми, води джерельної попий, – мандрівник простягнув глечик.
Жінка жадібно ковтала воду. Втамувавши спрагу, вона подякувала добрій людині:
– Дякую. Ти дав напитися води відторгнутій людині… Зазвичай, мене женуть звідусіль. Вважають недостойною жінкою.
– А в чому полягає твій гріх?
– Я покохала одруженого чоловіка. Дізнавшись про мої почуття, він хотів зустрічатися зі мною. Після моєї відмови він висміяв мене перед людьми і обмовив…
– Тобто? Ти нічого поганого не зробила? – запитав незнайомець.
– Ні, – прошепотіла жінка. – Але від мене всі відвернулися. Мені довелося піти з дому.
– Ти вчинила не мудро! Адже це люди. які самі недалекі, змогли вселити тобі, що ти недостойна жінка! Як ти могла опуститися до такого?
– Не знаю… Напевне, я слабохарактерна…
– Хочеш, я дам тобі кілька порад, завдяки яким ти станеш вільною і щасливою людиною, яка живе своїм життям і не залежить від чужої думки?
– Звісно. Буду дуже вдячна!
– У світі існує два типи людей. Добрі і злі. Спілкуйся тільки з добрими людьми – це перше правило успіху!
– Як же я зрозумію, хто добрий, а хто злий? – здивувалася жінка.
– Дуже просто. Посміхнися людині. Якщо він не посміхнеться у відповідь – проходь повз нього. А якщо посміхнеться, то попроси у нього про незначну допомогу. Добра людина – завжди допоможе, чим зможе.
– Дійсно… Як це просто.
– Наступна порада: завжди подавай руку людині, яка впала і перебуває на дні. Ми всі діти Божі, і кожен має право на помилку. Якщо людина оступилася – її необхідно підняти, а не топтати далі!
– Дуже правильна пораду… Я на собі відчула це…
– І остання порада: завжди май свою голову на плечах і ходи з високо піднятою головою. Не слухай пліток і чужої думки. Прислухайся до свого серця і розуму! Живи так, як хочеш ти, а не оточуючі тебе люди.
– Дякую! Ти дуже допоміг мені! – розплакалася жінка.
– А зараз, підніми голову і повертайся до себен додому!
Жінка зробила так, як вчив мудрець. Вона ніби прокинулася від сну. Тепер бідолаха не ховала свій погляд, а йшла посміхаючись, з високо піднятою головою.
Як не дивно, люди, які їй зустрічалися, теж посміхалися у відповідь. Деякі самі пропонували їжу і відпочинок. На другий день свого шляху жінка побачила немічного хлопця. Він сидів біля краю дороги, з відчуженим поглядом.
– Що з тобою? Тобі недобре? – поцікавилася вона.
– Я дуже хочу пити… – прошепотів хлопець.
Не роздумуючи, жінка простягнула йому останні пару ковтків води, які лишашлися в її фляжці.
– Як? Ти віддаєш мені останню воду? – здивувався той.
– Нічого. Я пила недавно. Пий, не соромся! – Жінка дістала шматок хліба зі своєю торби, і віддала нужденному.
– Я не можу забрати у тебе і останній хліб! Як же ти?
– Бери і їж. Я сита, мені вистачить сил дійти додому. А тобі необхідно підкріпитися.
Жінка увійшла в своє село гордо і з посмішкою на вустах. Місцеві пліткарі оніміли від подиву, вони не могли зрозуміти, звідки в цій жінці скільки впевненості в собі. Ніхто з них не посмів сказати їй поганого слова.
Після цього життя колись відкинутої всіма жінки повністю змінилася. Тепер їй було все одно, що про неї говорять інші люди. Вона оточила себе тільки добрими людьми і не звертала уваги на злі язики.
Як не дивно, але незабаром до жінки, яку багато хто вважав недостойною, стали ставитися з повагою. До неї ставилися так, як вона себе зуміла піднести.
Зараз у Сіфії є чоловік і двійко діток, жінка щаслива і щодня з вдячністю згадує того таємничого перехожого, якого зустріла тоді в полі.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
