Хлопчику з ДЦП, Єгору Панасюку, відмовили в екскурсії на київський завод Roshen через його інвалідний візок.
Про це в Facebook повідомила мати хлопчика, Вікторія.
За її словами, це був перший випадок, коли її синові відмовили в замовленій екскурсії. При цьому організатори попередньо запитували компанію на предмет можливості екскурсії для дитини з інвалідністю.
“Я мала розмову з пані Наталею, старшим екскурсоводом. Вона підтвердила, що нам відмовили по причині того, що екскурсія обмежена в часі, в нас візок і ми будемо затримувати групу. Запропонували Єгору почекати півтори години під дверима, коли буде виходити група, йому винесуть солодкий подарунок. На мої запитання, як же так і до кого звертатися, щоб зрозуміти чи взагалі можливо людям з інвалідністю потрапити на екскурсію на Рошен порадила звернутися в головний офіс до менеджера з реклами. Ну скажемо так: я трохи в шоці”, – написала вона.
Читайте також: Порошенко підписав закон про встановлення лічильників на тепло і воду в обов’язковому порядку
У свою чергу в компанії заявили, що проводять екскурсії на своїх фабриках для всіх бажаючих, не обмежуючи нікого, в тому числі людей з особливими потребами.
“У випадках, коли записується група відвідувачів на інвалідних візках, екскурсовод змінює програму екскурсії з міркувань техніки безпеки та санітарних норм та виключає з нього приміщення, де безпосередньо йде процес виробництва, бо на колесах візків присутній бруд.”, – сказано в повідомленні прес-служби Roshen.
Як пояснили в компанії, у випадку з Єгором організатор групи під час запису на екскурсію не попередив екскурсовода про те, що буде дитина з особливими потребами.
“Екскурсовод запропонував альтернативу матері Єгорки та йому – подивитися фільм, продегустувати продукцію та отримати подарунок”, – додали в прес-службі.
У Roshen підкреслили, що фабрика неодноразово приймала дітей з інвалідністю та завжди знаходила можливий формат проведення екскурсій. Але завжди отримувала про це попередження заздалегідь.
Читайте також: Вищий пілотаж: українські льотчики посадили пасажирський лайнер, стрaшно побитий градом, під оплески всього аеропорту
“Такого попередження в даному випадку не було, а організатор від групи вибачалася перед екскурсоводом за те, що не поінформувала про необхідну підготовку. Зі свого боку корпорація Roshen робить все можливе, щоб всі діти країни повинні щасливе дитинство і піклується як про їхнє здоров’я, так і про приємне і радісне дозвілля “, – пояснили в компанії.
“Нам прикро, що з Єгором сталася така ситуація і пропонуємо відвідати екскурсію з повним маршрутом зі спеціальним супроводом”, – додали в Roshen.
Недавні записи
- Гороскоп на 20 квітня 2021 для всіх знаків Зодіаку: деяким знакам Зодіаку буде дуже важко зосередитися, а в декого навпаки, відкриються лідерські задатки. Дізнайтесь, що ж зорі підготували саме для вас!
- Відпочинок в Єгипті був запланований вже давно, тому змінювати щось в останній момент не було б розумним. – Як ти, люба? Надіюсь вже краще? Ти ж не забула, у нас завтра літак?, – сказав Дмитро до Уляни, як тільки та переступила поріг квартири. – Дім, тобі вже 35 стукнуло, а ти досі поводишся, як дитина. – Після відпочинку Уляна зібрала свої речі і з’їхала від “коханого” не задумуючись
- Я виходила заміж молода, і як кажуть, зелена, бо була при надії. Антону було 22, а мені й дев’ятнадцяти ще не виповнилося. Як бідно ми тоді жили, навіть описувати не хочу – любов затьмарювала очі. Будучи на солідному терміні, я вирішила зустріти свого чоловіка, який повинен був приїхати на метро. – Ти чого мене позориш?, – сказав Антон, коли ми зустрілись. Я тоді йшла додому позаду нього і заливалась слізьми
- Особлива молитва до Всечесного Бога за батьків: дякую Тобі за любов до моїх батьків, яка закладена в моєму серці, і нагороди їх довгим та щасливим життям!
- Вікторії не було й двох років, як її мама, а моя дружина, яку я поважав, любив і цінував, вирішила нас покинути, і переїхати до “іншого чоловіка”. Ні мої вмовляння, ні тещі, не допомогли. Не знаю, чи впорався б я сам з дочкою, якби не Іванна Степанівна. Вона, можна сказати, допомогла мені поставити доньку на ноги. Коли Віка була в одинадцятому класі, я вперше, за стільки часу, побачив знайомі очі, але Наталі були потрібні лише гроші. Ні дочка, ні мама, ні я – її не цікавили