fbpx
життєві історії
Посварилася я минулого місяця з сестрою чоловіка. Дістала: як не прийде, я то сережок не дорахувався, то духів, а то взагалі шампуні мої собі відливає. І спіймати на гарячому я її не могла – коли я вдома, вона до нас не ходить. А ось тільки я за поріг, вона тут як тут. Сидить, бідкається моєму чоловікові, як їй важко живеться, грошики клянчить

Посварилася я минулого місяця з сестрою чоловіка. Дістала: як не прийде, я то сережок не дорахувався, то духів, а то взагалі шампуні мої собі відливає. І спіймати на гарячому я її не могла – коли я вдома, вона до нас не ходить.

А ось тільки я за поріг, вона тут як тут. Сидить, бідкається моєму чоловікові, як їй важко живеться, грошики клянчить.

Начебто, чоловік у неї непогано заробляє – попросила б, щоб купив. Але немає – дружину брата куди приємніше обкрадати.

Після того, як я виявила пропажу брошки, що дісталася мені від бабусі, я вирішила взагалі не пускати її в наш будинок.

Серйозно поговоривши з чоловіком, пригрозивши йому всіма карами – аж до розлучення, я строго-настрого заборонила йому пускати цю сороку в наш будинок. Хочуть побачитися, для цього є купа інших місць: кафе, її будинок, будинок свекрухи. Нехай йдуть куди завгодно, аби тільки не до нас додому.

Сестра чоловіка дуже на мене образилася на те, що стала ,,персоною нон грата в будинку брата” і вирішила помститися. Для початку, вона нацькувала на мене свекруху.

Буквально через пару днів після закриття кордонів для нахабних злодіїв, мама чоловіка відвідала наше сімейне гніздечко і з порога спробувала влаштувати скандал. Як тільки з вуст свекрухи пролунали перші крики в мою адресу, я акуратно випхали її за поріг і закрила двері.

І плювати мені, що половина квартири належить чоловікові. Ось коли у свекрухи тут буде частка, нехай приходить і волає, скільки душа забажає. А підвищувати на мене голос в моєму ж будинку? Звільніть, вона мені не мати. Хоче покричати – нехай на своїх дітей кричить.

Недовго сестра чоловіка ламала голову, як би ще мені нашкодити. Ця не дуже розумна особа, сказала моєму синові, що він прийомний. Скільки розуму треба мати, щоб переконати в подібній дурниці 9-річну дитину?

Цього їй здалося мало, вона його ще й залякала: от народять мама з татом свою дитину, а тебе назад в дитячий будинок здадуть, ти їм не потрібен, вони тебе не люблять.

Син останнім часом став ходити похмуріше хмари, неохоче з нами розмовляв. Або навпаки, починав розпитувати про своє раннє дитинство і цікавитися, чи любимо ми його і що ми будемо робити, якщо народимо ще одну дитину.

Днями, поки він був у школі, я знайшла у нього в кімнаті «вузлик» для втечі: сухарики, ліхтарик, невеликий плед. Там же лежала заздалегідь написана записка: ,,Я знаю, що ви мені не мама і тато. Я не хочу назад в дитячий будинок. Вибачте.”

Я в паніці подзвонила чоловікові. Він відпросився з роботи і ми забрали сина зі школи прямо з уроків. Розпитавши дитини, я думала що розмотати на молекули зовсім з’їхала з котушок сестру чоловіка. А ось чоловік вирішив сам з нею розібратися і попросив не лізти в цю справу.

А якби я не знайшла цей «вузлик»? Якби дитина втік? Загубився, вбився, був викрадений – та хіба мало бід, що можуть трапитися з дитиною на вулиці в наш час? А як він переживав через брехню своєї тітки?

Замучився весь, бідний. Я знала, що чоловік обмежиться простою розмовою, і цій все зійде з рук. А ось фигушки, я цього так не залишу! Я покараю нахабну сестру чоловіка.

Я написала на неї заяву в поліцію і відвела дитину до психолога для оцінки шкоди, що принесла сестра чоловіка незміцнілої дитячій психіці. Мало їй точно не здасться. Посадити – не посадять, а ось штраф вона виплатить. А з її жадібністю, це буде явно кращим покаранням, ніж просту розмову.

Свекруха оббиває поріг мого будинку, просить забрати заяву, пошкодувати її дурну дочку. Цікаво, дитини їй не шкода, а дорослу дівчину, що вперше в житті відповість за свої вчинки, їй шкода. Дійшло до того, що свекруха дзвонить чоловіку з погрозами:

– Або ти змусиш дружину забрати заяву, або ти мені більше не син!

А чоловік прекрасно розуміє, що крім того, що він є сином, він ще й батько. Йому прикро, звичайно, що від нього відреклася власна мати, але він розуміє, що це не надовго. Гроші закінчаться – прибіжить.

Все-таки я дивуюся сестрі чоловіка, як взагалі вистачило розуму ляпнути дитині подібну нісенітницю? Хочеш помститися – мсти, племінника власного то навіщо вплутувати? Адже як шакал, накинулася на самого слабкого.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page