Це день мав бути найкращий в нашому житті. Однак гарний настрій зруйнувала свекруха, на яку я покладала так багато надій. Справа в тому, що вже більше п’яти років, як не стало моєї матусі. У мене з нею був особливий зв’язок. І замість того, щоб підтримати мене в такий важливий для кожної дівчинки день, вона почала фліртувати з моїм батьком і прийшла на весілля в чорній сукні.
З самого ранку я почувалась щасливою. На вулиці яскраво світило сонечко, незважаючи на осінню пору року. Більш того, вже декілька днів поспіль у нас дощило, і я вже й не розраховувала на красиві фотографії на вулиці, а тут такий подарунок долі.
Моя сукня виблискувала у променях сонця і я почувалась найщасливішою нареченою на світі. В цей день у мене мала з’явитись друга мати. Я дуже хотіла мати зі свекрухою теплі стосунки. Ми були знайомі з Катериною Іванівною ще до весілля, хоча й жили в різних містах. На перший погляд вона видалась мені милою та розумною жінкою. Я була впевнена, що ми поладимо, адже свекруха була зовсім молодою. На момент весілля їй було всього 45 років.
Я розраховувала, що Катерна Іванівна замінить мені в такий день матір, і допоможе підготуватися до весілля. Я була неймовірно розчарована. Свекруха не лише відмовилася допомагати нам, але і все розкритикувала.
– Чому так дивно засервіровані столи? Чому ти зробила акцент на фіолетовому кольорі? Краще б на бірюзовому, він мені завжди подобався!
І таких “причіпок” було безліч, починаючи від моєї зачіски, закінчуючи накидками на стільцях.
В один момент я навіть заплакала, стало якось не по собі… На щастя, в той момент з’явився мій коханий Любомир, який і допоміг мені відновити гарний настрій.
Та поведінка свекрухи дивувала мене дедалі більше. Катерина Іванівна постійно намагалася привернути до себе увагу і зосереджувалась головним чином на флірті з… моїм батьком. Крім того, вона вирішила одягнути на церемонію чорну сукню, що було дуже дивно для мене, оскільки чорний колір асоціювався насамперед, самі знаєте з чим. Більш того, у повсякденному житі вона одягалась досить яскраво. Насправді в неї хороше відчуття стилю, а тут такий “подарунок”.
Однак найбільшим моїм здивуванням стало дивне прохання свекрухи. В середині весілля Катерина Іванівна почала натякати на те, щоб я віддала їй після святкування свою весільну сукню, бо вона хоче одягнути її на своє весілля.
– Своє весілля? Ви серйозно? – Наскільки я знаю, моя свекруха розлучена, і на той момент у неї нікого не було. Так вона досить красива і має хороший смак. Мені не хотілось вірити, що вона положила “око” на мого батька…
Я одразу ж сказала свекрусі, що сукню не збираюсь нікому віддавати, що вона має для мене символічне значення. Крім того, свекруха на багато вища за мене, тому важко повірити, що вона змогла б одягнути її на себе.
З тих пір пройшло вже більше року. З Любомиром ми проживаємо в моєму місті. До свекрухи їздимо декілька разів на рік. Як тільки я її бачу, згадую цю обстановку на весіллі, і мені стає так гірко на душі.
Для чого був весь цей цирк називається?
Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook
