fbpx

-Повісила хлопчикові на шию ярмо у вигляді чужої дитини, і головне, знали ж, що я не схвалю, розписалися потихеньку, крадькома. Навіть погуляти на весіллі єдиного сина – і цієї радості мене позбавили

Колись давно нікого не бентежило, якщо наречений був старший за наречену навіть на 20 і більше років. Зараз це начебто теж нікого не напружує, навіть, якщо тенденція протилежна. За матеріалами

Он зірки, ровесниці моєї мами вибирають в чоловіки майже хлопчиків – і нічого. Але це зірки. Серед звичайних людей на подібні пари дивляться все ж несхвально.

-І що він з нею потім робити буде, – стогне Маргарита Львівна, – це зараз йому 27 років , а їй 37, а потім? У 40 років чоловік ще буде зовсім навіть нічого, а дружині вже…

Знайомі намагаються Маргариту Львівну підтримати. По-різному намагаються. Хто підтакує, а хто і каже:

-Ну твоє-то яке діло? Нехай твоя невістка і думає про це, кине її через 10 років син, знайде собі молоду.

І від цих розмов Маргариті Львівні не легше. Так їй самій зараз всього 48 років, між нею і обраницею сина Марією всього 11 років різниці.

-Ростила, вчила, в люди виводила, – журиться Маргарита, – і для кого? Для старої?

Діма, син Маргарити Львівни, ріс в сім’ї сином єдиним. Батько залишив сім’ю давним-давно, хлопчикові і 5 років не було. З тих пір Дмитро, або Митя, як звуть його родичі – єдина відрада мами, бабусі і бездітної тітки, материної сестри.

-Кандидат економічних наук, – перераховує Маргарита Львівна, – красень, спортсмен, дівчата на нього задивляються. Квартира своя, машину недавно нову купив, і тепер все дістанеться цій.

«Цій» дійсно 37, хоча по вигляду не більше 30-ти. У Марії є квартира і дочка 8 років від першого невдалого шлюбу. І дівчинка теж – ще один голос не на користь новоявленої невістки.

-Повісила хлопчикові на шию ярмо у вигляді чужої дитини, – вважає Маргарита Львівна, – і головне, знали ж, що я не схвалю, розписалися потихеньку, крадькома. Навіть погуляти на весіллі єдиного сина – і цієї радості мене позбавили.

А Діма що? А Діма щасливий:

-Я її люблю. І весілля – це анахронізм. І дочка у Маші чудова. А чому не говорили, тому що знали – без сцен не обійдеться. Бабуся, тітка, ти – і як весілля гуляти при тому, що ви шипите побачивши мою наречену.

-І жити прийшли до Діми, – каже Маргарита Львівна з гіркотою, – її квартиру орендаторам здали. В гості до сина не прийти.

-Так чому не прийти? – висловлюється близька подруга, – Що змінилося? Був син і немає? Відчепись, це його особисте життя. Зараз багато так живуть, хоч на Пугачову з Галкіним подивися. Ще й діточок наpoдили …

-Діточок, – реве мама Діми, – і син оголосив, що чекають дитину. Ось як мені накажеш її називати? Донькою? Та й Дімка відповідальний, тепер її ні за що не залишить. Буде мучитися, до кінця.

-Так що ти заладилося, мучитися, – не витримала навіть сестра Маргарити Львівни, – та сама бездітна тітка. Його справа, відчепися. А щоб називати невістку ім’я є.

Читайте також:– НУ ЩО, НЕВІСТОЧКА, КОЛИ ВЕСІЛЛЯ? СУКНЮ ВЖЕ ВИБРАЛА? – ПІСЛЯ МОЄЇ НЕОЧІКУВАНОЇ ВІДПОВІДІ, СВЕКОР ПОЧЕРВОНІВ ВІД ЗЛОСТІ. ХТОСЬ ЖЕ МАВ ПОСТАВИТИ ЙОГО НА МІСЦЕ

-Не прийму, ні за що не прийму, – зарікається Маргарита Львівна , – сина брати буду, онука чи онучку теж, куди ж дінешся. А її не прийму. Обкрутила, хомут наділа.

-Ну і сиди тоді, – попереджає сестра Маргариту, – навряд чи Діма буде тобі онука на погляд возити, якщо ти від його дружини ніс повернеш. Скільки вже вони проживуть – їх справа. А ти в пoзу не вставай, тобі ж гірше буде.

Ось така ситуація. Як вважаєте, яку позицію слід прийняти Маргариті Львівні? І як ви ставитеся до пар, де дружина на десяток років старше чоловіка? Прийняли б таку різницю у віці?

You cannot copy content of this page