fbpx

При розлученні Василь вчинив досить гідно, і все віддав колишній дружині та дочці. Сам, щоб не витрачати кошти на оренду, переїхав жити до батьків. З Тетянкою він часто зустрічався, і платив хороші аліменти. І все б нічого, та як і кожна людина, він мріяв про справжнє кохання. Десь через рік Василь на сайті знайомств познайомився з дівчиною, у якої був син від попередніх стосунків. Довго не думаючи відгуляли весілля

При розлученні Василь вчинив досить гідно, і все віддав колишній дружині та дочці. Сам, щоб не витрачати кошти на оренду, переїхав жити до батьків. З Тетянкою він часто зустрічався, і платив хороші аліменти. І все б нічого, та як і кожна людина, він мріяв про справжнє кохання. Десь через рік Василь на сайті знайомств познайомився з дівчиною, у якої був син від попередніх стосунків. Довго не думаючи відгуляли весілля.

***

Один з моїх друзів одружився досить рано за сьогоднішніми мірками, в 21 рік. У шлюбі прожили всього п’ять років. Нажили деяке майно, квартиру.

При розлученні Василь все це залишив дружині і дочці, а сам перебрався жити до батьків.

Аліменти платив справно, часто відвідував дочку, дарував багато подарунків. Але в особистому житті не клеїлося, поки не зареєструвався на сайті знайомств.

Сподобалася одна дівчина, його ровесниця. З самого початку вона не приховувала, що вже два роки  розлучена і є син. Василя це анітрохи не збентежило.

Спочатку листувалися, було кілька побачень. Спочатку все складалося просто чудово. Незабаром вирішили жити разом.

Оскільки свого житла в Уляни теж не було, то вирішили орендувати квартиру. Стали жити втрьох. Як і раніше все було добре. Через пів року одружилися і тут почалося.

Батько дитини аліменти не платив і взагалі в житті колишньої дружини і сина не з’являвся.

Після весілля Уляна поставила умови. Тепер це твій син, ти повинен любити його як свого. Дитина часто вередувала і ось Василь одного разу не втримався і вирішив провчити за чергову витівку. Уляна влаштувала істерику.

“Ми тебе взяли в свою сім’ю, ти нам ноги повинен цілувати, а не так себе вести. Вихователь знайшовся”. Перший дзвіночок пролунав.

Василь продовжував допомагати і бачитися зі своєю дочкою. На що почув наступне. “Моєму синові потрібно те і се, грошей у нас не вистачає, а ти туди їх несеш. Хто твоя сім’я вони чи ми? Мого сина в зоопарк не можеш зводити, а ту і в кіно і на атракціони”.

Так тривало ще рік, після чого Василь пішов і подав заяву на розлучення.

І таких історій я чув досить. Чомусь такі жінки хочуть, щоб їхню дитину сприймали, як свою. Але прийняти чужу вони не можуть.

Ну як так? Де логіка?

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page