iBilingua

Майже п’ять місяців я утримувала свого хлопця Сергія, який був безробітним. Я сприймала це як належне. Принаймні, поки він щось не знайде.

Однак, коли його мати з’явилася на нашому порозі і розповіла правду про те, скільки грошей у Сергія, я не могла не здивуватися. В туж мить я вказала йому на вихід.

Я вирішила вилити тут свою душу. Я хотіла б поговорити про те, якими можуть бути чоловіки. З першого погляду я знайшла симпатичного та приємного хлопця. Сергій вразив мене своїм ставленням до мене.

Хоча я не з наївних, цього разу цей ярлик мені пасує ідеально. Коли ми з Сергієм познайомилися, він був безробітним. Я не думала, що це важливо для нашого кохання. Так він не має роботи, і що?

Це не є чимось незвичайним у сьогоднішній важкий час. Я не заперечувала, що платила буквально за все.

Сергій пообіцяв, що як тільки він щось знайде, все зміниться. А оскільки я непогано заробляю, то якось не переймалась цією темою. Я завжди прагнула довіри та відкритого спілкування у стосунках. Мені тим більше сподобалося, що Сергій був зі мною відвертий.

Він не соромився говорити про кілька сотень, коли йшов на “каву” з друзями. Він також спокійно просив мене поповнити його телефон раз в місяць.

Я давала йому скільки потрібно і ніколи не питала що й до чого. При першій же нагоді я навіть запропонувала йому переїхати жити до мене в орендовану квартиру, оскільки жила сама.

Я ходила на роботу і заробляла гроші, які потім просто віддавав йому. Єдине, що робив Сергій, так це іноді прибирав в хаті і готував з продуктів, куплених за мої гроші.

Найбільше мені сподобалося те, що вдома мене хтось чекав. Я була одна стільки років, що мені було насправді добре. Я назвала це все коханням. Приблизно через п’ять місяців стосунків нізвідки з’явилася його мама.

Мабуть, він сказав їй, де ми живемо, і вона вирішила нас провідати. Ми запросили її за стіл, все, як годиться, зробили каву і канапки.

Вона подивилася на мене більш ніж суворо.

– Щось не так?, – спитала я. Але на диво мене повністю проігнорували. Ніби мене на кухні немає.

Світлана Валентинівна тільки пирхнула і почала розмовляти з Сергієм.

– Чому ти живеш у такій ямі, коли у тебе стільки грошей? – сказала вона, і горня з гарячою кавою мало не впало мені на коліна.

Сергій зібрався й жестом попросив матері мовчати.

– Ну, Сергію, чому ти живеш у такій ямі, коли маєш стільки грошей?, – я повторила слова його матері.

– Я поясню, – пробурмотів він.

– Що, що? Він тобі не хвалився? – сказала Світлана Валентинівна

– Його батько пішов з того світу деякий час тому. Він успадкував від нього цілий статок. Сергій тобі цього не казав? – додала вона й чекала, що я скажу.

– Сергію?, – я закликала його відповісти. З його виразу я зрозуміла, що Світлана Валентинівна каже правду.

Читайте також: Я негайно поїхав додому, але до Лариси не вдалося додзвонитися. Більше її речей у нашій квартирі не було. Тільки ключі від квартири. Я не розумів, що це означає. Я пішов до її батьків, але не знайшов там її. Про неї також ніхто з друзів не знав. Я впав в повний відчай. А потім я отримав повідомлення

– Якщо у тебе стільки грошей, чому я тебе годую п’ять місяців?

– Не хвилюйся, він теж не хоче мені нічого давати. Ми з його татом були розлучені, тож Сергій єдиний його спадкоємець, – пронизувала вона його поглядом.

– Забирай свої речі і на вихід, – наполегливо сказала я.

– Куди мені піти?

Він поводився як невинне ягня.

– У тебе достатньо грошей, щоб піти куди завгодно, – підвищила я голос і почала кидати в нього його речі.

Світлана Валентинівна слідувала за ним і весь час лаяла його. Я була закохана, але не настільки, щоб не відправити його на всі чотири сторони. Я просто не розумію, навіщо він усе це зробив, коли в нього були гроші.

Фото ілюстративне спеціально для ibilingua