fbpx

Приїхав до нас на новорічні свята з Полтавщини мій дядько Богдан Романович, якого я бачив останній раз у 10 років. Через 20 років він оце приїхав у гості з родиною, всього 5 чоловік. Ну що ж, прийняли, зраділи. Дуже нахвалював мою новеньку Тойоту, на яку я в Латвії заробив нарешті, а потім, вже за столом, видав що дарує мені свій жигуль: – Ти не дивися, він хоч і ламається, але це вже майже ретро і скоро ти його зможеш продати за всі гроші світу! А Тойоту – мені

Дуже нахвалював мою новеньку Тойоту, на яку я в Латвії заробив нарешті, а потім, вже за столом, видав що дарує мені свій жигуль: – Ти не дивися, він хоч і ламається, але це вже майже ретро і скоро ти його зможеш продати за всі гроші світу

Приїхав до нас на новорічні свята з Полтавщини мій дядько Богдан Романович, якого я бачив останній раз у 10 років. Через 20 років він оце приїхав у гості. Ну що ж, прийняли, зраділи. Батьків у мене вже немає, тож радий хоч дядькові.

Дорогою його втомлений від життя жигуль застряг на дорозі перед селом. Приїхав я до нього з підкатом, жигуля завантажили та поїхали на місце сімейних зюорів, тобто до нас додому.

По приїзду дядько дуже нахвалював мою новеньку Тойоту, на яку я в Латвії заробив нарешті, а потім, вже за столом, видав що дарує мені свій жигуль:

– Ти не дивися, він хоч і ламається, але це вже майже ретро і скоро ти його зможеш продати за всі гроші світу!

Я до цих хмільненьких розмов поставився, звичайно, з гумором.

Але після  слів Богдана Романовича всі тітки-дядьки почали хором мовити, що я повинен у відповідь віддати йому свою машину. Тойоту! На резонне запитання “А з якого дива я маю віддавати машину вартістю на два нулі більше ніж його халупка?”. я отримав відповідь: “Він старий, хорошої машини вже не купить, а ти молодий і ще на таку ж заробиш. Та й взагалі, він твій дядько, родинні узи треба шанувати, ближче у тебе нікого немає”.

Тоді я запропонував їм обміняти їхню трикімнатну квартиру у Полтаві на мій оцей будинок  за 100 кілометрів від міста. Чомусь відмовилися. Коли почав апелювати до сімейних цінностей, мені вказали певний напрямок.

Словом, поїхали вони щойно. Бонусом я отримав довічну відпустку від усіх обов’язкових сімейних заходів, адже мало того, що відмовився допомагати родичу, так ще й не залишив жити їх ц нас до Старого нового року, як вони запланували. Крім того. мріяли, що я за свої гроші лагодитими жигуля і потім відвезу їх усіх по домівках, адже я добре заробляю, отже, можу бути безкоштовним таксистом на дальні маршрути.

Словом, я вдячний Новому року, що рідні у мене ще менше. Вдячний своїй дружині і дітям, що все це витримали. Всім щасливих свят!

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, ibilingua.com

You cannot copy content of this page