Андрій благав у телефон:

– Раїсо Степанівно, теща моя дорога, матусю моя! –  – Приїжджайте до нас, будь ласка, моїх сил немає! Знову у наталки заскоки – селера та яблучка на вечерю. Рибалка під забороною, у гаражі з мужиками посидіти не дає, дітей засіпала своїм суворим вихованням. Загалом СОС, врятуйте наші душі!

– Що ж, так прямо й засмикала? – запитала теща. – Ех, Андрійку, у мене зараз справи городні. Ну гаразд, на чоловіка залишу, нехай трохи покопається, через кілька днів буду.

– Тільки давайте щось придумаємо, щоби пояснити ваш терміновий приїзд, – попросив Андрій. – Наче я вас ні про що не просив.

– Це зрозуміло, а що придумаємо? – замислилася Раїса Степанівна. – Хоча що тут вигадувати – горбки скоро, скажу, що треба до батьків сходити, прибрати їхні горбочки. Отже, чекай!

Андрій любив свою тещу, хоча коли він з нею тільки познайомився, боявся Раїсу Степанівну як вогню. Мама дружини Наталки – велика жінка з об’ємними формами та доброю душею. Але про те, що в неї безмежно добра душа, Андрій дізнався трохи пізніше, а під час першого знайомства вона глянула на нього поглядом, що спопелив, Андрій аж пригнувся від його важкості. Але Раїса Степанівна тоді сказала:

– Що ж ти такий щупленький, як коник колінами назад? Відгодувати тебе треба, синочку! Сирнички та борщ зі сметанкою!

Андрій і заспокоївся: теща – своя людина! Рідну маму андрій давно втратив, коли він був підлітком, а батькові було байдуже на сина, він сам по собі ріс.

Сам навчався, сам заробляв уже студентом, з батьком вони жили, як добрі сусіди. Так, у ті часи він був дуже худий, тому теща зробила таке зауваження, але він був не проти відгодівлі.

Після весілля молодята орендувати квартиру, народився син Петрусь. Андрій посилено працював, а допомагати Наталі з дитиною до них забігала додому теща.

– Наталко, що за безлад у квартирі?

– Я не встигаю, і Андрій мені не допомагає!

– А чого це він має тобі допомагати, він працює, заробляє. А ти – по дому! Я тобі з дитиною допомагаю, от і крутися давай. Вдома порядок, сама в чистенькому, з посмішкою, чоловіка на вечерю зустрічай.

– Це за ваших часів треба було так прогинатися перед чоловіком.

– Час завжди однаковий! Поважати роботящого чоловіка треба завжди! І порівняла часи – у нас такої побутової техніки не було, зараз лише пальцями кнопки натискай!

Коли батько Андрія одружився і поїхав зі своєю нареченою в інше місто, родина Андрія переїхала до його квартири. Народився ще один син Назарчик, і Наталя попросила свого чоловіка брати додатковий підробіток, щоб був добрий достаток у сім’ї.

– Який тобі достаток? Чого не вистачає? Діамантів? Ми допомагаємо, Андрій добре заробляє, є достаток у вас вдома, ти що. хочеш чоловіка заганяти? Не дам зятя образити, він і так після своєї роботи ледве волочиться.

Наталці не подобалося таке втручання мами, але чіпка хватка та суворий контроль тещі допомагав Андрію розслабитися. “У чоловіка має бути своє хобі” – говорила вона, і у Андрія з’явилася можливість їздити на рибалку, тим більше, улов у нього завжди був хороший. Коли з’явилася машина, раз на тиждень Андрій міг розслабитися з мужиками в гаражі, тим більше. в компанії з тестем. Заодно і машину полагодити.

На пенсії батьки Наталі вирішили продати свою квартиру та поїхати ближче на південь, під Одесу, клімат там добрий. Купили будиночок, обзавелися городом. Приїхали на Новий Рік до онуків, і тоді Раїса Степанівна почала «роздавати бонуси» дочці.

– То що за суп такий каламутний? Суп-пюре із селери? Наталко, якщо ти сама не хочеш розповніти, то й жуй свою траву! Чоловіки не повинні сидіти на козлячому кормі! Зятю, де твоя риба? Дружина не пускає на рибалку? А кулаком по столу?

– Ну, мені якось шкода дружину! – почав виправдовуватися Андрій.

– А вона тебе жаліє? Знову ти став коником колінами назад і діти такі ж сині. Наталю, негайно вставай біля плити! Давай-но котлети крути та пюрешечку збивай! Розслабилася!

Наталя рахувала дні, коли батьки поїдуть, а Андрій тріумфував: як затишно було з такою матінкою поруч! З тестем на рибалку з ночівлею з’їздив, а вдома завжди був запах пирогів і свіжого борщу. З тещею було весело – її особливий гумор веселив зятя, а от Наталка розвеселилася тільки в день від’їзду мами з батьком.

– Нарешті це закінчилося, – тріумфувала вона, коли батьки поїхали, і вони з андрієм їхали машиною з вокзалу додому. – Дістав контроль з їхнього боку. Бу-бу-бу, чи то роблю, чи то кажу, чи то варю! Яка їхня справа? Адже тобі самому подобається суп-пюре із селери, правда?

-Ніі, – чесно відповів Андрій.

– Та йди ти, зраднику! – пхикнула Наталя.

Ось і цього разу, ще не минуло й півроку, як у наталки знову правильне харчування для всієї сім’ї, замість відпочинку після роботи – пофарбуй, пригвинти, в гаражі тільки у п’яниці збираються, а риба надоїла, сиди вдома. Щось Андрій засмутився, і діти нудьгують без бабусі.

– Андрію, мама приїжджає! — розпачливо сказала Наталка. – І чого це вона? Сезон городів на носі, та ми й так скоро до неї приїдемо. Прибрати горбочки батьків їй треба, ось тільки її тут не вистачало! Діти вдень у садку, що їй у нас робити?

Андрію потепліло на душі. Йому б стрибати від щастя, але треба якось стримувати себе. Коли теща з’явилася на пероні, Андрій ледве стримався, щоб не видати себе від щастя, Наталя цього не схвалила б. Вже вдома були нові «бонуси» для Наталки та нові, приємні завдання для Андрія.

– Зятьочку, я скучила без твоєї рибки, у нас такої річкової немає! Ти повинен мені наловити свіженької. Наталко, я не зрозуміла, що за бардак удома? Діти в садку, ти вдома сидиш! Чи в тебе від селери руки відсохли, щоб у квартирі прибрати як годиться?

Коли щасливий Андрій поїхав на рибалку, у матері з донькою відбулася серйозна розмова:

– Мамо, я не зрозумію, чому ти весь час захищаєш мого чоловіка, а не мене? Я ж твоя дочка!

– Ну, по-перше, я сварю тебе об’єктивно – якщо ти нечупара, сидячи вдома, то й отримуєш по перше число. А по-друге, чоловіків треба берегти, щоб на старості не залишитися на самоті. Скільки у мене подруг-одиначок, адже вони самі винні – зі світу чоловіків зжили, або відставку від них отримали. Ось зараз вони собі лікті кусають. А в тебе якийсь тато? Йому вже сьомий десяток, а він міцний і здоровий. Все тому, що я йому проблеми не створювала! По Андрію ж видно, що він як батько і чоловік добрий, не гуляє і заробляє чудово, але не треба його гнути під себе! Він дорослий чоловік, а не ганчірка! Ти дозволяй йому маленькі чоловічі слабкості, і він тобі вдвічі буде вдячний. Ех ви, молоді дівки, які ж ви всі балбесини!

За два тижні теща їхала. Андрій засумував, але Раїса Степанівна його підбадьорила, що провела розмову з дочкою і Наталка має змінитись. А ще через місяць у них буде відпустка, і вони приїдуть, все буде гаразд. Зять погоджувався, але ж це треба чекати цілий місяць! Як шкода, що теща знову їде!

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з відкритих джерел, Ibilingua.com.