Живемо з чоловіком вже кілька років, і весь цей час відносини з його родиною (батьками і сестрою) відсутні в принципі.
Живемо в одному місті, він з ними спілкується іноді, але рідко (батьків відвідує в середньому раз на місяць, з сестрою тільки у свята бачиться – два три рази в рік).
Батьки його відразу так поставили ситуацію, що мене для них немає.
На всі дні народження і сімейні збіговиська – правда, рідкісні, чоловіка завжди звали без мене, в той час як його сестру – з її чоловіком і дитиною, як і належить в таких випадках.
Незлюбили вони мене мабуть тому, що у мене дитина від випадкових відносин, чоловік став для нього батьком.
Вони були обурені тим, що їх син буде виховувати чужого по крові дитину, і зробили все, щоб з нами ніяк не перетинатися.
Дитину вони бачили один раз, та й то випадково. До того ж, вони все дуже консервативні люди, живуть за правилами, «як треба», що люди скажуть.
Ясна річ, що на милування нема силування і краще все залишити як є. Але іноді образа підступає, просто сил немає. Ну ладно батьки, старі люди.
Але сестра його, наша ровесниця теж, вона-то чому мене не злюбила настільки, що робить все, щоб мене не дай бог випадково не зустріти?
Ніяких конфліктів з нею не було і бути не могло, у неї своє життя. Невже не можна хоча б з пристойності прийняти запрошення в гості раз в 5 років?
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook.
