Я познайомилася з Романом, він виявився вдівцем. Спочатку я не знала, що у нього є 17-річна дочка. Ми одружилися, його батько не хотів знайомитися зі мною, а мами у Романа немає давно.
Через два роки у нас з Ромою народився спільний син, Данилко, і ми вирішили, коли йому виповнився рік, поїхати до свекра і показати спадкоємця. І я дуже здивувалася, коли він сказав, що у мого чоловіка є дочка, якій вже 17 років.
Мені Роман говорив, що дітей у нього немає, аліменти, за словами свекра, він колишній не платив. Іван Платонович, мій свекор, сказав, що ростив дівчинку сам, бо її матері не стало, коли Олі було всього 3 місяці.
І ось Іван Платонович оголосив нам, що він написав заповіт, зщгідно з яким цей будинок залишиться лише Олі, старшій дочці чоловіка. Я запропонувала розділити будинок навпіл між онуками, так він вказав нам на двері і сказав, що вони з бабусею домоглися взяти опікунство над нею, а сина ван не хоче знати, тому що Роман хотів дівчинку залишити в дитбудинку і зовсім не згадував про дитину…
І дівчинка теж хороша, сказала у неї ніякого брата немає, і що наш Данилко їй ніхто.
Чому така несправедливість? Ми втомилися орендувати квартири, хочеться своєї території. Як переконати Романа не погоджуватися з таким заповітом і домогтися, щоб Іван Платонович його переписав? Чи можна буде оскаржити заповіт вже потім, коли свекор буде в іншому світі?
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
