Сестра чоловіка Василина, переїхала до нас жити на час навчання, а через рік вияснилось, що вона чекає дитину, не знати від кого. Звісно, крайніми в очах свекрухи опинилися ми з чоловіком – недогледіли! Як тільки свекруха до нас завітала ми сіли за стіл переговорів.
Майже два роки тому до нас перебралася жити молодша сестричка, Василина. Зовиці захотілося міського життя, а навчання в її розумінні виглядало дуже вже дивно: вона всі ночі безперервно гуляла, а коли наступала сесія вона вимагала у нас гроші. Мені з самого спочатку ідея проживання у нас Василини була не до душі, але свекруха наполягла і особисто її привезла зі словами:
– Завдяки мені ви купили квартиру! Якби я вам грошей не додала, то ви б так і моталися по орендованих кутах. Подобається вам це чи ні, але донька житиме у вас. – Після цього вона поставила чоловіку ультиматум. – Якщо ти надумаєш виставити за поріг сестру, то можеш вважати, що в тебе немає матері.
Цікава така щедрість у цієї жінки. Та вона нам зайняла майже сто тисяч, але зажадала, щоб їй повернули борг із відсотками за рік. Ми їй до останньої копійки повернули у встановлений термін.
Цей “сюрприз” у нас відпочивав усі літні канікули. Зовиця дівчина дуже цікава, вона не визнає жодних меж.
Василина всі мої речі вважає своїми тільки через те, що їх мені купив її брат. Вона весь час тягає мої колготи, я завжди купую на сезон їх не менше ніж п’ять пар, але за фактом виявляється, що у мене немає жодної пари.
Крім того, Василина є “ліворукою” людиною. Вона не знає навіщо в туалеті потрібен йоржик, вона ніколи не миє за собою посуд і вважає, що речі перуться самі собою.
Єдине, що їй точно відомо, так це те, що всі їй навколо щось винні і не просто винні, а навіть зобов’язані. Василина завжди замовляє собі в інтернеті нові речі, а її брат зобов’язаний все це оплачувати.
Якось я сказала, що не оплачуватиму її покупки, так вона вискочила з квартири слідом за кур’єром і нам її довелося до ранку шукати. А вже вранці наступного дня приїхала розлючена мати і кинулася на мене, бо я образила її дівчинку, а та стояла і сміялася.
Весь той час, що у нас живе Василина, ми живемо як не у себе дома. Щоп’ятниці приблизно о п’ятій ранку мій чоловік їде забирати її з клубу.
– Ти ж розумієш, що якщо я потраплю в халепу, матуся тобою не натішиться!
– Юля, виклич таксі, я дам гроші. – крізь сон бурмоче щоразу мій чоловік.
– Вона не хоче, щоби ти мене забирав? Скажи своїй жінці, що я зараз матусю наберу!
Чоловіку нічого не залишається, як вставати та їхати за сестрою.
Ми з чоловіком весь час сперечаємося через безладність його сестрички.
Днями у нас на роботі відключили електроенергію, коли я прийшла додому, то застала зовицю разом із якимось “сорока п’ятирічним хлопчиком” і це замість університету, який також оплачувати доводиться нам.
Вони лежали в наших із чоловіком халатах, на нашому ліжку та пили “з бульбашками”. Я не змогла стриматись і виставила їх на вулицю.
Це дівка тут же зателефонувала своїй матусі і сказала, що я найняла дорослого дядька, щоб він її “захандрив”. Мати чоловіка знову приїхала до нас виясняти ситуацію. Чоловік вислухавши історію сестрички сказав, що це все нісенітниця. А потім зовиця стала плакати і казати, щоб ніхто не смів її ображати, оскільки вона при надії.
У цей момент ми й дізналися правду: всі гроші, які ми давали їй на навчання, вона спускала разом з такими ж ледарями, як і вона сама. Чоловік, від якого вона чекала дитину був одружений.
Зрозуміло, що нормальна мама, в першу чергу поговорила б серйозно зі своєю дитиною, але так як матуся чоловіка була не такою, то вона звинуватила у всьому нас чоловіком.
– Я вам довірила свою дитину, а ви не приглянули за нею! Все, що з нею сталося – це лише ваша вина, а тому вам відповідати.
Свекруха сказала, що донька залишається у нас і в нас буде виховувати свою дитину, а ми після цього забезпечуватимемо і її і її дитину.
Я ось одного не розумію, чому замість того, щоб виховувати свою власну дитину, я повинна утримувати цю дамочку?
Чоловік визнав свою провину і погодився з мамою. Але я ж їй дзвонила і розповідала про всі витівки дочки, тільки вона мене і слухати не захотіла.
Я вирішила, що з мене всього цього достатньо і сказала чоловіку, що якщо йому так хочеться, він може вирушати до своєї матері і жити там. Наше житло записано на моїх батьків, тому вони можуть валити на всі чотири сторони. Сита я вже його ріднею по горло!
Фото ілюстративне
