Сестра мені говорить: народжуй, я у всьому допоможу! Але мені лише 17, я не хочу ще бути мамою! В той же час не хочу грішити так сильно і нашкодити собі самій. Батько дитини живе в іншій країні, ми з малюком в його плани не входимо. Це був курортний роман. Він старший за мене всього на два роки.

Я часто у бабусі дивилася по телевізору передачі про дівчат, які чекають на дитину в 16 років і думала: «Оце дурепи! Як можна так зламати собі життя?».

А зараз я і сама опинилася в такій ситуації.

Термін невеликий і ще можна щось зробити, але я не впевнена, чи варто це обити. Та навіть якщо дитя залишити, що потім робити? Батько дитини живе в іншій країні, ми з малюком в його плани не входимо. Це був курортний роман. Він говорить мені, що прийме будь-яке моє рішення, і я завжди можу розраховувати на його підтримку. Але він старший за мене всього на два роки, в нього плани на навчання, батьки його точно будуть проти, а він не піде проти їх волі. Ось тільки перший курс закінчив. Ну які з нас обох батьки?

Народити і кинути на матір? Так вона ще своїх дітей не всіх виростила. Прийомна сім’я? Мені здається, це щось з роду фантастики.

У кого була схожа ситуація, підкажіть, що мені робити і як жити з дитиною в 17 років, щоб потім не шкодувати, що народила?

Сестра мені говорить: народжуй, я у всьому допоможу! Але мені лиша 17, я не хочу ще бути мамою! В той же час не хочу грішити так сильно і нашкодити собі самій.

Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!