Сестро, тобі мабуть спокійно і гарно живеться в Орлі. Ти мене всюди заблокувала, щоб я не тривожила твій дзен.
А ми були молодою успішною родиною. Жили у Києві. У нас була простора квартира в Ірпені, де ми закінчували ремонт, та квартири у Києві. Улюблені роботи, садки та школи для дітей.
Син займався футболом та малюванням, донечка грала на скрипці.
У тій квартирі, де ми жили, був чудовий краєвид на Лавру та вечірній Київ, але вона була замала для сім’ї з 4 осіб, і ми з нетерпінням чекали на закінчення ремонту в нашій ірпенській квартирі з видом на зелений сосновий парк.
А 17 лютого я вранці зібрала валізи та купила квитки на найближчі дати. В нікуди. Все наше життя зараз – це 3 валізи та 2 коробки, двоє дітей і ми самі. Я піддалася внутрішній інтуїції, і вирішила поїхати від далі біди. А 24 лютого розпочалося пекло.
Дуже складно змиритися з тим, що хтось забрав наше звичне і здобуте власними зусиллями життя, наше благополуччя, яке ми будували роками.
Ми щодня втрачаємо друзів та близьких, і це забира ґрунт з-під ніг. Страшно та прикро.
А тобі і вашій родині я бажаю мирного неба та гармонійного дзену.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com.
