Ще заздалегідь я купила на день закоханих нову сукню, і запросила найближчих друзів і сестру з чоловіком, до нас на святкування. Квартира у нас своя, простора. – Оксано, тут така ситуація. Не зможу я вам завтра скласти компанію. Але ти з цього приводу не хвилюйся, забавляйтеся всі разом, я думками буду з вами. – Я опустила очі і промовчала. Знала істинну причину. Не робота це!
До дня закоханих залишився буквально один день. Оксана та Андрій якраз планували у цей день запросили друзів додому, деяких родичів. Так би мовити, привітати один одного, побажати неймовірного кохання. Оксана вже і до столу все приготувала, залишиться тільки наступного дня все розкласти, і салати заправити майонезом, і навіть сукню нову купила. Але пізно ввечері Андрій повідомив їй новину.
– Оксано, ти це, не напрягайся. Завтра не вийде нічого. Ну як не вийде, у мене не вийде, а ви собі святкуйте. Начальник дзвонив, сказав, що завтра буде дуже важливий тендер. Свято не свято, на роботі обов’язково треба бути. Та й підвищення може дати. Так що це, ви святкуйте, а я або до ночі повернуся, або вже під ранок, як доробимо роботу.
Весь цей час поки Андрій говорив до Оксани, він щось копошився то в кишені штанів, то щось шукав у гаманці.
Але в очі їй не дивився і знав чому — соромно було, бо говорив неправду. Та так брехав, що й сама Оксана знала про це. У той момент молодій жінці так і хотілося перестати мовчати, прямо сказати чоловікові, що вона знає все про Андріану, молоду блондинку, з якою вона вже не раз його бачила, та й її подруги бачили. Але щось не давало їй цього сказати. Щось — це, швидше за все, страх того, що їхній шлюб закінчиться і нічого більше не буде як раніше.
Вийти із власної зони комфорту, нехай навіть і такої, сумнівної, потрібно мати величезну відвагу, якої Оксана просто не мала. Тому ледве стримуючи сльози, жінка кивнула головою, намалювала на обличчі примарну усмішку і пішла спати. Завтра приїдуть друзі, треба бути в хорошому настрої та й виспатися добре. Хоча як тут спати, коли знаєш, куди на день закоханих піде твій чоловік.
Вранці Андрій швидко прокинувся, зібрався, поцілував дружину в чоло, обійняв дочку і одразу ж поїхав. Поки дорогою він їхав, то все думав. Як же все колись було добре у них з Оксаною, неймовірне кохання. Та й Оксана завжди була такою жінкою, яка полонила своїм виглядом не лише Андрія, а й інших. Але останній рік щось змінилося, щось стало не те. І навіть не дивлячись на цю обіцянку завжди бути вірним чоловіком, Андрій її не дотримав, коли на роботі з’явилася блондинка Андріана. Тій вартувало тільки посміхнутися Андрію, як він одразу присів “на гачок”. А потім були зустрічі, яких не порахувати, вечори та свята. З Андріаною Андрій почував себе краще, як йому здавалося, не так, як з Оксаною. Із Андріаною була новизна.
І ось 14 лютого, він їде до Андріани, вже знаючи, що там на нього чекає “масаж”, та ресторанна їжа. Якоїсь миті Андрій розуміє, що це неправильно. Що з Оксаною все могло б бути теж інакше, якби тільки він доклав зусиль, але ж нічого не зробив, щоб щось змінити. Адже будь-яка “нова жінка” одного разу стане такою ж дружиною, якщо не докласти зусиль, і не робити її щасливою.
Хіба не так?
Фото ілюстративне
