Івану 20 років, вчиться на юриста, займається боротьбою. Я виховувала його одна, чоловік пішов з життя вісім років тому. Намагалася дати хлопчикові все необхідне, працювала цілодобово, щоб він ні в чому не потребував. Зараз стало трохи легше – син вчиться на бюджеті, підробляє діловодом в адвокатській конторі.
Ще зі школи Іван зустрічався з дівчинкою, своєю однокласницею, я навіть вже уявляла її своєю невісткою. Пів року тому вони розлучилися, спочатку він не говорив, з якої причини, а потім з’ясувалося – закохався в іншу. Перший час він від мене її приховував, і зараз я розумію чому.
Дівчинка-то непроста, з дуже забезпеченої сім’ї. Навчається на паралельному курсі, у тата автосалон. Вся така красуня, випещена, айфони змінює як рукавички, на бензин, напевно, витрачає грошей більше, ніж вся моя зарплата.
Син тужиться-пнеться, щоб їй відповідати, закинув тренування, все намагається десь підзаробити їй на дорогі дрібнички. Додому до нас він її не запрошує, мабуть, соромиться обстановки і мами-селючки з зарплатою 4 тисячі.
Я втручатися не хочу, хоча сина дуже шкода – не для нього ця краля, не для нього. Якщо чесно, мрію, щоб ця мажорка швидше знайшла собі хлопця зі свого оточення і відстала від мого сина.
Ось така моя історія. Сиджу, пишу і сльозами заливаюся…
Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!
Фото ілюстративне – spidersweb
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook
