Пророк Єлисей був сином заможного орача. За переказами, Ілля-пророк закликав його до себе і зробив своїм помічником. Після смерті вчителя Єлисей і сам став пророкувати.
З ім’ям пророка пов’язують багато чудес: зцілення хворих та воскресіння мертвих, множення оливи і хлібного зерна. У той же час Єлисей нерідко зображується людиною жорсткою і навіть жорстокою.
Так, одного разу він прокляв малих дітей лише за те, що вони дражнили його: насмішників розірвали дві ведмедиці, що вийшли з лісу.
27 червня продовжували сіяти гречку. Вибирали для цього сухе поле, хоча після посадки обов’язково потрібен був дощ, щоб насіння змогло прорости. Для цього проводили велику кількість обрядів. Наприклад, заклинали кропиву, щоб дощ на наступний день пішов.
Була поширена традиція освячувати 27 червня одяг, щоб людина, яка вдягає його, була щасливою протягом усього року. Робили так само і з тим одягом, який дістався у спадок або в подарунок.
Ритуал прийнято було здійснювати тільки з речами, які були куплені після Нового року і одягнуті не більше трьох разів. Також можна було 27 червня освячувати наряди, в яких люди відчували себе незручно.
Читайте також: ЧОЛОВІК ОСВІДЧИВСЯ ОДРАЗУ ДВОМ ДІВЧАТАМ, ЧИМ ПІДКОРИВ ВСЮ МЕРЕЖУ
Народні прикмети на 27 червня:
Півень головою трясе, недоречно співає – біда хмари жене.
Качки притихли – до грози.
Шуліки парять в небі – на гарну погоду.
Жаби на суші стрибають – до дощу.
Суха і ясна погода – продовжували сіяти гречку.
Багато мошок і комарів – чекай доброго врожаю грибів і ягід.
Дощ на Єлисея – прикмета того, що сім тижнів будуть дощі.
Недавні записи
- Перший дзвіночок був ще на весіллі, коли Іван заставив свою новоспечену дружину бігати з підносом і борщем, щоб його друзі ситі були. Другий не забарився. Оксана, за настановою чоловіка, продала золоті сережки, які батьки подарували, і молодий ґазда купив коня. Закінчилося все хатою, яку будували на подвір’ї свекрів, а в кінцевому результаті свекруха по документах була єдиною власницею
- Пів року тому ми позичили сестрі Василя 20 тисяч гривень. З роботою щось не ладилося, а оренда в Києві чималенька. Ми тримали ці гроші на “чорний день”. І ось недавно я говорила з Катериною по телефону, і вирішила натякнути про боржок. Такої реакції я не чекала. Мало того, через дві години мене набрала з претензіями свекруха. Виявляється, я серця не маю
- Чоловік просить, щоб я знову пакувала чемодани і їхала на заробітки в Італію. Я тільки від цього відійшла. Десять років пробула на чужині. Купила старшому сину квартиру, молодшому залишаємо будинок з ремонтом в селі, хоча він і цього не заслужив. Просто мої хлопці звикли жити на всьому готовому
- На день Києва ми поїхали з сім’єю до батьків, вони живуть за тридцять кілометрів від нас в селі. Коли ми з мамою залишилися наодинці, вона давай мене питати, чому я не спілкуюсь з братом, який живе в Криму. Як вияснилось, дружина Діми звинувачує у всьому мене. – Він старший і повинен бути мудріший!
- Мені навіть соромно комусь це розказати. Свекруха моя вже в статусі бабусі давно, але щось собі таке взяла, ніби вона молодиця. Взула каблуки, сукню, намалювала губи. Я такого ще не бачила. А нещодавно взагалі з’явилася дома пізно і сказала, щоб ми до її весілля готувалися. Я ж планувала як: що раз я живу з Анною Валентинівною під одним дахом, то борщі і вареники будуть на столі гарантовано. Ага, не тут то було