Лежала з дитиною в лікарні два тижні. Чоловік щовечора до нас приходив, відвідував. Все з нетерпінням питав:
– Ну коли вас вже випишуть?
Спочатку я планувала зробити сюрприз – виписатися і приїхати додому, не повідомивши дату виписки. Але то кількість речей і предметів побуту, що я притягла до лікарні, не залишило мені шансів.
Чоловік приїхав, торби наші занурив і нас забрав. І особливої радості у нього на обличчі я не бачила. Та й вдома було якось дивно: чи то відчуття незрозуміле, чи то не зрозумію що.
У перший вечір вдома, я читала синові казку:
– Хто їв з моєї тарілки? Хто спав на моєму ліжку?
І тут у мене в голові щось клацнуло: чоловік поміняв білизну на нашому ліжку. Хоча, він такий лінивець, що навіть не в курсі, де у нас вдома чиста білизна лежить.
Я приспала дитину і пішла у ванну. Залізла в пралку, дістала звідти брудну простирадло. Від неї мало того, смерділо чужими духами, ще й кілька довгих чорних довгого волосся впало на білу плитку для підлоги ванною.
Я, схопивши докази і запалився праведним гнівом, помчала до невірного чоловіка влаштовувати скандал. Йдучи по квартирі до спальні, я помітила ще пару дрібниць: штопор лежав на підвіконні в вітальні, келихи в стінці не так стояли, приліжкові килимок з мого боку ліжку лежав не так, як зазвичай.
– Що це? – я потрясла чорним волоссям перед очима у чоловіка.
– А я звідки знаю? – знизав плечима чоловік.
– Постіль чому поміняв? В очі мені дивись! – насупилася я.
– Брудне було, ось і поміняв.
– Так? Так ти простирадло з підодіяльником і наволочками в колір підібрав? Волосся звідки? – я була на межі крику.
– Згадав, Аліска приходила в гості, ось і натрясла. Не кричи, ти ж знаєш, я люблю тебе і крім тебе мені ніхто не потрібен!
Бреше. Сестра чоловіка – натуральна блондинка. І якби вона пофарбувала свої патли в кардинально протилежний колір, то я б про це знала: Аліса викладає по сто фоток кожен день, навіть з туалету.
– Завтра ввечері до неї сходимо і ти сама переконаєшся! А поки – ти мене образила своїм недовірою. Добраніч! – чоловік ліг в ліжко і відвернувся від мене.
Якого ж було моє здивування, коли наступного вечора я побачила пекучу брюнетку. Аліса дійсно пофарбувала своє волосся і стала дуже схожа на відьму, якою і була. Скажімо так, тепер зовнішній вигляд повністю відповідав внутрішньому змісту.
Перед чоловіком я вибачалася довго. Мою недовіру, на його думку, дало йому привід ходити з друзями в бар, коли він хоче і приходити додому з роботи, у скільки йому заманеться. Я нутром чула – справа в бабі, але доводилося мовчати, адже не спійманий – не злодій.
Лежу я в ліжечку, гортаю стрічку на телефоні, бац – фотки з салону краси місцевого: до і після. І сидить там блондининка і брюнетка Аліса. Я написала адміністратору з проханням розповісти мені, коли ця дівчина пофарбувалася. Тадам: на наступний день після нашої з дитиною виписки з лікарні!
Спонукати Алісу на такі кардинальні зміни зовнішності, була здатна тільки чимала сума грошей. Я знала, що чоловік збирав на відпочинок, залізла в заначку чоловіка – там порожньо. Ось, думаю, який брехун. І сестра його нітрохи не краще – гулянки його покрила.
Я зібрала його речі, поки він був на роботі, взяла його кредитну карту і ми з дитиною гарненько пошопилась, витративши майже все до копійочки. Маленька компенсація заподружню вірність.
Прийшов, просив вибачення.
– Так, зраджував. Так, сюди водив. А ти себе в дзеркало бачила?
– Пішов геть! А то поліцію викличу! – кричала я у відповідь.
– Ще прийдеш до мене,- кинув чоловік на прощання.
Так мій шлюб і закінчився. А Аліса мені потім дзвонила кілька разів, гроші вимагала за зіпсоване волосся:
– Я ж через тебе пофарбувалася, щоб шлюб твій врятувати. Так що ти мені винна!
Та й чоловіка колишнього бачила пару раз, в обнімку з довговолосою брюнеткою. Одного не розумію – брехати навіщо було? Сказав би – розлюбив. Ні, треба обманювати.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
