Я з чоловіком і 2 дітьми жила в орендованій однокімнатній квартирі. А у свекрухи – власна трикімнатна. За фактом, у мого чоловіка була своя квартира – дісталася йому від бабусі, коли він був ще неповнолітнім. Але цю квартиру його мати здавала, як і 2 кімнати в своїй квартирі.
У моїй безробітної та безтурботної свекрухи, була сила-силенна вільного часу, яке вона витрачала на ходіння до нас в гості.
Моїм донькам тоді був всього один рік. Коли приходила їх бабуся, вона відразу будила своїх онучок. А якщо врахувати, що свекруха була любителем приходити в 7-8 ранку, то всепоглинаюча ненависть до цієї жінки цвіла в моїй душі буйним цвітом.
Я, не виспався, з 2 примхливими через недосипання дітьми на руках, йшла готувати свекрусі сніданок. Під її чудові коментарі:
– Що яйця так погано помила?
– Молоко для омлету треба підігріти, а то не підніметься.
– Зменш газ, спалити все хочеш?
– Тепер я бачу, чому мій син так схуд.
Ми з чоловіком тоді ледве зводили кінці з кінцями: декретні – копійки, а зарплати чоловіка ледь вистачало на знімання, комуналку і необхідний мінімум продуктів. Те, що я примудрялася приховати для дочок: пара яблучок або трохи печива – зжирала свекрухою.
Скаржитися чоловікові було марною тратою часу. Свекруха втовкмачила йому в голову, що мати – найсвятіша жінка в житті чоловіка. Після народження дочок, він наслухався мудрих порад матусі:
– Що ти з нею носишся? Куди вона з 2 дітьми? Так нехай взагалі «спасибі» скаже, що ти їх, годуєш і помагаєш.
Якщо чоловік з збирався друзями на зустріч – свекруха відразу до мене:
– Честь твою берегти буду! А то знаю я вашу породу: чоловік за поріг, дружина в загул.
Останньою краплею стало те, що свекруха звинуватила мене в марнотратстві. Вона порадила своєму синові брати з мене повний звіт про витрачені кошти у вигляді чеків з магазинів. Коли чоловік про це заїкнувся, я збунтувалася: зібрала речі, забрала дітей і пішла до подруги.
Чоловіка тоді, як підмінили. Він не став слухати радісні крики своєї мами про те, що раз я від нього пішла – то точно до коханця:
– Синочку, ми тобі в 100 разів краще жінку знайдемо! Переїдь до мене, я одного з квартирантів виселю, тобі здам кімнату за півціни. Заживемо!
Чоловік вечорами оббивав поріг квартири подруги, а я не хотіла його ні бачити, ні чути: нехай повзе до своєї матусі, раз йому так подобається жити по її вказівкою – думала я. У підсумку, чоловік натиснув на жалість тим, що скучив за дочкам. Ми всі разом пішли гуляти, а заодно і поговорили.
З того дня моє життя кардинально змінилася: в нахабну скориставшись тим, що чоловік дуже любить дочок, я погодилася до нього повернутися за двох умов:
По-перше, ми перестаємо платити за знімання і переїжджаємо жити в його квартиру. І плювати мені, на які гроші свекруха буде жити – їй всього 44 роки, хай йде працювати.
По-друге, чоловік обмежує візити своєї матері в наш будинок до 2 разів на рік. Саме таку цифру я порахувала щодо безпечної для своєї психіки.
Квартиранти, які живуть в квартирі чоловіка, чути нічого про виселення не хотіли:
– Господиня нічого не говорила, йдіть до неї.
Чоловік показав свідоцтво про право власності і пригрозити виселити їх з поліцією – вони з’їхали. Свекруха закотила істерику, дізнавшись про скорочення доходів:
– Голодом мене заморити хочете? А жити я на що буду, на вашу? Це – квартира моєї матері, значить – моя! У вас на неї немає ніяких прав! Я не дам вам в ній спокійно жити.
Свекруха стримала свою обіцянку: вона псувала нам життя всіма доступними їй способами. Вона так ославила мене за новими сусідам, що вони до цього часу плюються мені у слід. Слава про мене пішла і по родичах чоловіка: мені подзвонив двоюрідний брат свекрухи і порадив забиратися з чужої квартири по-доброму.
Свекруха чатує наших дочок в садку і кричить їм з-за паркану про мене лайливі гидоти. Вхідні двері систематично не відкривається – в замкову щілину напхати холодне зварювання. А всі стіни в під’їзді списані подібними написами:
«Проміняв мати на дівку»,
«Позбавив маму засобів до існування»,
«У цій квартирі живе мій син-рогоносець. Вдень його немає вдома, приходьте».
Вона дістала нас до такої міри, що ми вирішили переїхати за 2000 кілометрів від рідного міста, аби ніколи не бачити цю неадекватну.
Покупці знайдені, варіант для переїзду підібраний – зовсім скоро у нас почнеться інша, райське життя. Життя без свекрухи.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
