Що я тільки не робила, під яким приводом не старалася завести розмову, дочка мене навіть слухати не хоче. Анна переконана в тому, що сходивши до РАЦСу з іншим чоловіком я зрадила батька. Але ж я не можу все життя носити чорну хустину. Лише старша дочка знайшла до Анни доріжку, після чого все розповіла мені. Боюсь, добром це не закінчиться.
Мене звати Орися і мені наступного року виповниться п’ятдесят. 23 роки я прожила зі своїм першим чоловіком. На жаль, вже чотири роки його немає на цьому світі.
Я залишилася одна з двома дітьми (22 та 19 років). Першого чоловіка я не любила як чоловіка, але дуже поважала і цінувала як людину.
Ярослав для мене був рідним і близьким. Я не можу поскаржитися на щось в нашому шлюбі.
Відхід Ярослава я переживала не просто, і так склалося життя, що через рік після його відходу я зустріла чоловіка, якого покохала всім серцем і душею.
Кохання таке, якого я за все життя не відчувала. Доньки теж це помітили. Старша за мене була дуже рада, а молодша на диво ніяк не відреагувала.
З Орестом наші стосунки розвивалися дуже швидко, він зробив мені пропозицію, і ми розписалися. На даний час живемо в нього.
Старша дочка вже заміжня і вони живуть із чоловіком у їхній власній квартирі, з нею дуже теплі та близькі стосунки. З молодшою Анною все не так просто.
Вона одного разу почула мою розмову з моєю найкращою подругою про мого першого чоловіка та нинішнього. І все! Вона зовсім від мене віддалилася.
Ми практично не спілкуємось. Коли я телефоную чи хочу приїхати, вона завжди шукає привід для відмови. Сама ніколи не дзвонить і не приїжджає.
Я намагалася з нею поговорити, розговорити її, але все вийшло лише гірше. Анна розплакалася і кинула слухавку. Поговорити з нею змогла старша. Від неї я все дізналася.
Для Анни я зрадниця. Їй шкода та прикро за батька. Вона його дуже любила (татова доня). Мого щастя вона зрозуміти і прийняти не хоче і не може, спілкуватися зі мною теж не може і не хоче.
Сама вона теж, незважаючи на вік, до кінця пережити його відхід не може і досі нудьгує та сумує за ним.
Я не знаю що робити. Ореста я дуже кохаю, але якщо потрібно вибирати між чоловіком та донькою, то без запитань я виберу дочку.
Напевно, виходу нема. Поясню все Оресту і подам на розлучення.
Скажіть мені, люди добрі. Я справді щось роблю по відношенню до колишнього чоловіка погане?
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua
Недавні записи
- Півроку тому я розлучилася. І тепер зустрічаюся з рідним братом колишнього чоловіка. І колишня свекруха знову може стати діючою. У нього була своя квартира, непогана робота, а ще він на 5 років за мене старший. Ну й що, що особливо не любила. Що ж ти раніше мовчала, коли твій син покинув мене саму. І взагалі, це якось не по-божому і грішно. На що я їй відповіла, що, звичайно ж, розповім її онуку, коли він підросте
- Коли я побачила ціну на гелі для душу невістки, яку вона випадково залишила, – то ввечері влаштувала з нею серйозну розмову і попросила плати за квартиру або зʼїзджати. Поки мій син боронить Україну, у неї пляшечка в душі за 1000 гривень!
- Ми з чоловіком важко працювали, аби і доньці хватило на життя і нам залишалося. Звісно, не легка це задача. Навіть прийшлося зайняти гроші аби оплати навчання. Та схоже це все були дрібниці. Того літа на Львів прилетіло від “сусідів”. Біда сталася біля гуртожитку доньки. На щастя, то були канікули і все обійшлося, якщо так можна сказати. Єдине, що з поганого сталося, це повилітали вікна. Гроші на ті вінка збирали, обіцяли поставити до 30 вересня. Але є одне “але”
- Сестра в Італії жила багато й заможно довгі роки і я їй заздрила. Її розкішному життю, достатку,фінансовим можливостям. Нам так не жити! Місяць тому Галина повернула в наше рідне село на Полтавщині і приголомшила мене своєю пропозицією. З’явився наш первісток – синочок Даня. Минуло ще два роки, і народилася йому сестричка, дівчинку ми назвали Люба, на честь моєї бабусі. А ще через рік наша родина поповнилася третім малюком та стала багатодітною
- Мені стає не по собі, коли я чую, що двадцятилітні вже заміж виходять. Моїй дочці вже тридцятка минула, а вона досі “холостякує”. Моя Вікторія мила і дуже гарна дівчина, просто в час, коли дівчата виходили заміж, вона багато вчилася. І ось мене вже який день не покидає думка, щоб посватати її з кимось. Моя мама так зі мною зробила, і скажу відверто, я дуже щаслива в шлюбі з Денисом